LAUDATIO IMPERII. НЕСВОЄЧАСНІ РОЗДУМИ ПІСЛЯ ЗАКАТA ОДНІЄЇ «ВЕЛИКОЇ ІДЕЇ»

Автор(и)

  • Часлав Д. Копрівіца Белградський університет, Serbia

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2018.2(30).146551

Ключові слова:

імперська ідея, символ, Ортега-і-Гассет, Евола, Гейдеггер

Анотація

У статті йдеться про філософське сприйнятті імперської ідеї і практиці у період між двома світовими війнами. Розглядаються як найбільш репрезентативні рефлексії на імперську ідею концепції Ортегаі-Гассета, Еволи і Гейдеггера. Обґрунтовується теза, що для феноменальності імперії пріоритетна ідея над реальністю.

Біографія автора

Часлав Д. Копрівіца, Белградський університет

Chaslav D. Koprivitsa

Посилання

Khaydegger M. (2009) Parmenid [Parmenides], Sankt-Peterburg, Vladimir Dal, 383 p.

Evola Yu. (2013) Yazycheskiy Imperializm [Pagan Imperialism], Novosibirsk, Era vulgaris. 248 p.

Brunt P. A. (1965) Reflections on British and Roman Imperialism, Comparative Studies in Society and History, Vol. 7, Is. 3, Cambridge, University Press, pp. 267–288.

Hammond M. (1948) Ancient Imperialism: Contemporary Justifications, Harvard Studies in Classical Philology, Vol. 58/59, Cambridge (MA), Harvard University, pp. 105-161.

Ortega y Gasset J. (1958) Über das Römische Imperium, Stuttgart, Reclam, 75 S.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-15

Номер

№ 2(30) (2018): ПРО САКРАЛЬНЕ-2

Розділ

САКРАЛЬНІ ПРАКТИКИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).