ФЕНОМЕНОЛОГІЯ І ГЕРМЕНЕВТИКА ЯК БАЗОВІ ЕЛЕМЕНТИ МЕТОДОЛОГІЇ Ч. ТЕЙЛОРА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2018.2(30).146570Ключові слова:
нарратів, феноменологія, герменевтика, метод, секуляризація, досвід, символАнотація
Автор розглянув основні методологічні орієнтири Ч. Тейлора в роботі «Секулярна доба», а саме феноменологічний і герменевтичний елементи. Показано, що феноменологія Е. Гусерля і герменевтика П. Рікера вплинули на формування поглядів і подальші дослідження Ч. Тейлора. Особливо важливим для роботи Тейлора стало пояснення інтерсуб’єктивності, зв’язку Ми з Я, а також здатність і можливість людини інтерпретувати навколишній світ, тим самим формуючи його. Наголошено, що ці методи не вичерпують методологію Ч. Тейлора, але вони є базовими. Підкреслено актуальність подальшого дослідження методології відомого канадського філософа.
Посилання
Gusserl E. (2010) Kartezianskiye meditatsii [Cartesian meditations], per. s nem. V. I. Molchanova, Moskva, Akademicheskiy proyekt. 229 p.
Gusserl E. (2000) Logicheskiye issledovaniya [Logical Studies], Gusserl E. Logicheskiye issledovaniya. Kartezianskiye razmyshleniya. Krizis evropeyskikh nauk i transtsendentalnaya fenomenologiya. Krizis evropeyskogo chelovechestva i filosofii. Filosofiya kak strogaya nauka, Minsk, Kharvest; Moskva, ACT, pp. 6–288.
Zemlyanskiy A. (2008) Fіlosofsko-antropologіchna kontseptualіzatsіya іstorichnogo svіtu: dosvіd fenomenologії [Philosophical-anthropological conceptualisation of historical world: to the phenomenological theory], Multiversum. Fіlosofskiy almanakh: Zb. nauk. pr., Kyiv, vyp. 70, pp. 87– 95.
Kebulazde V. І. (2013) Ponyattya dosvіdu u tvorakh Guserlya [The notion of experience in the works of Husserl], Vіsnik Kyivskogo natsіonalnogo unіversitetu іm. T. G. Shevchenka. Fіlosofіya. Polіtologіya, Kyiv, № 3 (113), pp. 48–54.
Kryukov A. N. Problema intersubyektivnosti u Gusserlya [The problem of intersubjectivity in Husserl’ works], [El. res.], rezhim dostupu: http:// anthropology.ru/ru/text/kryukov/ problema-intersubektivnosti-u-gusserlya, data zvernennya: 04.06.17.
Petrushenko V. (2006) Vytoki іdeї ochevidnostі ta її eksplіkatsії u fenomenologії E. Guserlya [Origins of the idea of evidentness and its explication in the phenomenology of E. Husserl], Vіsnik Natsіonalnogo unіversitetu «Lvіvska polіtekhnіka». Ser. Elektronіka, Lvіv, vid-vo Nats. un-tu «Lvіv. Polіtekhnіka», pp. 32–41.
Riker P. (2002) Konflikt interpretatsiy. Ocherki o germenevtike [Conflict of interpretations. Essays on hermeneutics], per. s fr. i vstupit. st. I. Vdovinoy, Moskva, KANON-press-Ts; Kuchkovo pole, 624 p.
Rіker P. (2003) Myt’ yak poslanets іnshikh svіtіv (Rozmova Rіcharda Kernі z Polem Rіkerom) [Myth as a letter from another worlds], per. z fr. V. Єshkіlєv, Ї, Lvіv, № 30, pp. 152–163.
Sartr Z.-P. (2001) Buttya і nіshcho: naris fenomenologіchnoї ontologії [Being and nothing; essay on phenomenological ontology], Kyiv, Osnovi. 855 p.
Teylor Ch. (2013) Sekulyarna doba [A Secular Age], per. z angl. O. Panich, kn. 1, Kyiv, DUKh i LІTERA, 664 p.
Shpigelberg G. (2002) Fenomenologicheskoye dvizheniye. Istoricheskoye vvedeniye [The Phenomenological Movement. Historical introduction], per. s angl. gruppy avtorov pod red M. Lebedeva. O. Nikiforova. Moskva, Logos, 680 p.
Shyutts A. (2003) Smyslovaya struktura povsednevnogo mira: ocherki po fenomenologicheskoy sotsiologii [The semantic structure of the everyday world: essays on phenomenological sociology], Per. s angl. A. Ya. Alkhasova. N. Ya. Mazlumyanovoy; nauchn. red. perevoda G. S. Batygin. Moskva, Institut Fonda «Obshchestvennoye mneniye», 336 p.
Taylor C. Philosophical and Theological Anthropology in the XXIst Century. Part 1. [El. res.], rezhim dostupu: https://www.youtube.com/ watch?v=fd9434IaYno.data zvernennya: 04.06.17.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
