МЕЖІ СМІШНОГО: ПРОВОКАЦИЯ ЯК ТРАНСГРЕСІЯ (НА МАТЕРІАЛАХ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО МИСТЕЦТВА)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.1(31).186393Ключові слова:
смішне, провокація, рецепція, трансгресія, музично- драматичне мистецтвоАнотація
Сучасний музичний спектакль йде з семіотичного простору первинного жанру в поле смислів і знаків, нестійких, відкритих, котрі містять в собі і які передбачають безліч інтерпретацій, в тому числі й іронічних. Для вирішення цих завдань використовується провокація, що виступає як трансгресія, тобто подолання кордонів і деконструкція класичних бінарних опозицій: високе-низьке; духовне-тілесне, серьйозне-смішне, актор-глядач. У статті розглядається органічність елементів сміхової культури і комічних засобів для функціонування сучасного музичного театру.
Посилання
Gritsanov, A. (2001) Transgressiya [Transgression], in: Postmodernizm. Entsiklopediya. Minsk: Interpressersvis; Knizhnyiy Dom, p. 842.
Kovaleva, N. (2013). Sovremennyiy horeograficheskiy teatr: tanets kak «priglashenie k Realnomu» [Modern choreographic theater: dance as an «invitation to the Real»], in: Arkadiya, Odessa, № 1 (36), pp. 22–26.
Serkova, N. (2019). Zapreschennyiy priem. Ob aure i pornografii iskusstva [Sucker Punch. About aura and pornography of art], in: Hudozhestvennyiy zhurnal, Moskva, № 108. Retrieved April 1, 2019, from http://moscowartmagazine.com/issue/89/article/1957
Yampolskiy, M. (2015) «Nikakogo iskusstva ne suschestvuet, est raznyie antropologicheskie praktiki postizheniya mira». Intervyu o granitsah iskusstva, formah ego legitimatsii i kontse bolshogo stilya [«There is no art; there are various anthropological practices of comprehending the world». Interview about the boundaries of art, the forms of its legitimation and the end of a large style], in: Postnauka. 19 iyunya 2015.
Bourdieu, P. (1991) Le champ litt?raire, in: Actes de la Recherche en Sciences Sociales. I. 89, pp. 3–46. Retrieved April 1, 2019, from https://www.persee.fr/doc/arss_0335-5322_1991_num_89_1_2986?pageid=t1_15
Eco, U. (1984). Postscript to The Name of the Rose. San Diego, New York and London: Harcourt Brace Jovanovich.
Ortega y Gasset, J. (1972). The Dehumanization of Art, in: The Dehumanization of Art and Other Essays on Art, Culture, and Literature. Princeton: Princeton University Press, pp. 65–83.
Sontag, S. (2013). Against Interpretation and Other Essays. New York: Farrar, Straus and Giroux.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
