Докса

МЕТОДОЛОГІЧНІ НОТАТКИ ДО МЕТАФІЛОСОФІЇ ЯК ФІЛОСОФСЬКОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2023-06-26T18:38:24+03:00

Стаття присвячена поясненню предмета метафiлософiї як філософської дисципліни. Сформульовані її основні теми та проблеми, уточнюються взаємовідносини з іншими філософськими дисциплінами та галузями досліджень. Автор пропонує деякі методологічні принципи, що мають значення у розгляді такої важливої проблеми метафiлософiї, як проблема зв’язку філософського вчення та життя мислителя, що його створив. Ця проблема розглядається на прикладі вчення Г. Сковороди. В роботі виділені певні типи (виміри) детермінації генези філософської думки, а також проведена класифікація окремих ситуацій, пов’язаних з різними ступенями релевантності проблеми «філософське вчення та життя філософа».

МЕТАМОДЕРНОВІ МАНДРИ: ВІД ІРОНІЇ ДО МЕТАІРОНІЇ

2023-06-26T18:41:25+03:00

Метамодерн, як один із феноменів сучасної культури, спрямований проти постмодерністської тотальної іронії, веде до становлення метаіронії з її щадним кепкуванням і обережною щирістю, допомагаючи відродженню й утвердженню загальнолюдських цінностей.

ФІЛОСОФСЬКІ ЕВРИСТИКИ Я. ГАРТМАНА ТА Я. ГНАТЮКА

2023-06-26T18:44:24+03:00

Продовжується огляд філософської евристики. Розглядаються концепції філософської евристики Я. Гартмана та Я. Гнатюка. Філософська евристика Я. Гартмана вивчає філософію з огляду на її евристичність. Філософська евристика Я. Гнатюка є методологією, орієнтованою на вивчення творчості філософів.

АЛІМЕНТАРНИЙ УНІВЕРСАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ КОД У ДІАЛОЗІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ «ВДЯЧЛИВИЙ ЄРОДІЙ»

2023-06-26T18:32:47+03:00

У статті розглянуто універсально-культурну структуру одного з діалогів Г. Сковороди – «Вдячливий¹ Єродій» [Сковорода, 1973] iз зосередженням уваги на одній з цих універсалій, а саме, на аліментарному світоглядному коді. Аналітичне виокремлення даного коду з тісного переплетіння його з категоріями граничних підстав та іншими світоглядними кодами показало, що, окрім застосування його на рівні опису специфіки харчування головного персонажу твору, гайстра Єродія, аліментарність постає тут у своїх символічних та алегоричних проявах, передусім – у контексті споживання християнином духовної їжі, тобто, Божественних заповідей, дотримання яких дозволяє людині уникнути вад світу сплюндрованих людей та досягти вічного життя за гробом. Наочна експлікація такого розуміння аліментарності ще раз підтвердила моє твердження про те, що всі без виключення цілісні тексти культури вибудовуються на універсальній базисній світоглядній формулі «життя – смерть – безсмертя». У цьому полягає ідентичність діалогу Григорія Сковороди з іншими текстами культури. Специфіка ж відтворення універсального аліментарного году полягає у діалоговій формі цього відтворення, а за змістом – у символічному застосуванні аліментарностіяк їжі духовної.

ІДЕЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОСВІТНИКІВ У ТВОРАХ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

2023-06-26T18:35:47+03:00

Розглядаються основні ідеї європейських просвітників, відображені у творах Григорія Сковороди. Мова йде про вимоги свободи особистості, визнання рівності людей на засадах природного права, антиклерикалізм, критику марновірства й забобонів, обрядності, проголошення мистецтва, зокрема літератури, носієм моральних чеснот і вихователем моральності. Європейське Просвітництво утверджувало також культ розуму й знання, віру у вічний прогрес на основі розвитку освіти й науки, культ розумного правителя – філософа на троні. У творах українського філософа спостерігаємо власне, оригінальне трактування таких ідей. Замість культу розуму як знання Сковорода проповідує мудрість як розсудливість.

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ ГУМОРУ ЯК МЕХАНІЗМУ КУЛЬТУРНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ВІД ЕПІДЕМІЇ НАСИЛЛЯ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОГО ФЕНОМЕНУ «ЛІГА СМІХУ»

2023-06-26T18:55:47+03:00

Культура – це наше найбільше надбання, найкоштовніша перлина в доробку сучасного суспільства, найцінніший дар, який ми маємо оберігати і викарбовувати охайно та старанно. Ця робота присвячується саме культурі, її силі та могутності, її магічній здатності зцілити душу і тіло, об’єднати народи і країни, відновити суспільство та повернути світові мир і гармонію. У статті розглядається феномен фестивалю «Ліга сміху» як приклад репрезентації функціональності гумору як механізму культурної рефлексії від епідемії насилля.

ПАРАДОКС НАСИЛЬСТВА

2023-06-26T18:46:40+03:00

У статті порушується питання про постійні насильницькі дії, насамперед військових, незважаючи на їхнє давнє загальне засудження. Це повертає нас до проблеми онтології насильства. Автор пропонує підхід, заснований на розумінні насильства як праці із надмірним застосуванням сили. Це є розумінням сили як істини. Таким чином, для архаїчного розуму сила (і насильство), священне та істина були різними проекціями-реалізаціями однієї сутності. Цивілізаційна модель світу містить у своїй основі не принципи єдиної істини, а принципи співробітництва та співіснування різних позицій замість підкорення одній єдності. Стара модель насильства як способу причетності до істини об’єкта та підтвердження сакрального статусу суб’єкта залишається дієвою. На думку автора, насильство має онтологічний вимір у старій моделі єдиної істини, але не може мати його в рамках цивілізаційного підходу.

МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ ЯК КЛЮЧОВИЙ ПАРАМЕТР АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНИХ І КУЛЬТУРНИХ ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ

2023-06-26T18:49:11+03:00

Ми живемо різноманітному мультикультурному світі. Сьогодні мультикультуралізм є залишається актуальною проблемою для дослідження. Найчастіше його розуміють не лише як терпимість культурного розмаїття, а, в першу чергу, як вимога визнання на законодавчому рівні прав різних расових, релігійних, культурних груп задля спокійного і щасливого їх співіснування в одній державі. Питання мультикультуралізму має особливе значення і для сучасної України, яка є складно за своєю етнічною структурою, складною із соціокультурної точки зору державою, оскільки її регіони мають різне історичне минуле, різне бачення майбутнього. Крім того, історичні обставини розвитку країни привели до того, що на території сучасної України проживають різні національні меншини, які мають власні традиції, культуру, звичаї.

КОНЦЕПТ «ПОТОЙБІЧЧЯ» У ДАВНІХ МІФОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ: УЯВЛЕННЯ ТА РОЛЬ У КУЛЬТУРІ

2023-06-26T18:51:20+03:00

У статті досліджуються уявлення про потойбічний світ, що склалися в архаїчну епоху та в культурах давнього Єгипту, Месопотамії та давньої Греції. Аналізуються відмінні та спільні риси поглядів на загробний світ у цих культурах, визначається роль концепту «потойбіччя» у відповідних культурних контекстах. Розкривається значення інтерпретацій міфологічних наративів та релігійних ритуалів у формуванні концепту про потойбічний світ. Зокрема, особлива увага приділяється ролі заупокійних практик у створенні цих уявлень.

МУЗЕЙ І ВІЙНА. НОТАТКИ ПРО ДОЛЮ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

2023-06-26T18:53:21+03:00

Стаття присвячена дослідженню діалектики відношень між такими важливими соціальними феноменами як війна та музей. Розглядаються особливості та проблеми цих відношень на різних етапах історії людства – Давній світ, Античність, Середньовіччя, епоха Модерна. Автори пропонують таки основні орієнтації в ставленні до культурної спадщини Іншого – з одного боку, на знищення, з іншого – на присвоєння та поглинання. Останнє мало на меті позбавлення ворога символічного капіталу, знешкодження його сакрального ядра. В статті акцентується особливості існування музейної справи та її соціокультурних функцій в контексті різних тоталітарних режимів. Найбільшу увагу звернено на аналіз трансформації статусу та ролі музею в умовах російсько-української війні.