ФІЛОСОФСЬКІ ОРІЄНТИРИ ПРАВОСЛАВНИХ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2018.2(30).146552Ключові слова:
православ’я, релігійна свідомість, неопатристика, софиология, російська релігійна філософіяАнотація
Досягнення мети статті – осмислення філософських орієнтирів православних в 1990–2000-ті роки – змусило дати розгорнуту характеристику широкого інтелектуального контексту, в якому формувався діалог православ’я і філософії. Прагнення філософів примирити істину розуму і істину серця не залишає байдужим православну релігійну свідомість, в тому числі і сучасну. Для зміцнення православної самосвідомості на пострадянському просторі актуалізуються філософські ідеї релігійно-філософського ренесансу початку ХХ століття.
Посилання
Аstapov S. N. (2009) Otrizatelnay dialektika rysskoy religioznoy filosofii pervoy poloviny ХХ veka [Negative dialectics of Russian religious philosophy of the first half of the twentieth century], Rostov-na-Donu, Rostov Institute of Foreign Languages, 221 p.
Bibihin V. V. (1992) Filosofia I religia [Philosophy and religion], Voprosy filosofii. Moskva, № 7. pp. 34–44.
Bychkov V. V. (2007) Trialog: Razgovor pervy ob estetike, sovremennom iskusstve I krizise kultury [Trialogue: Conversation First about aesthetics, contemporary art and the crisis of culture], Мoskva, IFRAN, 239 p.
Gavrushin N. К. (2003) «…Chtoby istozilos uporstvo razdora». Shtrihi k portrety G. V. Florovskogo [“…To exhaust the persistence of discord” The strokes to the portrait of G. V. Florovsky], Simvol, Мoskva, № 47, pp. 201–238.
Giyu А. (2005) Vizantiyskay civilizaciya [Byzantine civilization], per. s franz. D. Loevskogo, pred. R. Blokа, Ekaterinburg, У-Faktoria, 552 p.
Minkа P. (2001) Kritika Kuraeva, kotoruy tak ne hotelos pisat (27.02.11) [Criticism of Kuraev, who so did not want to write]. Rejim dostupa: /http://new-theology.com.ua/?p=1528.
Montaz I demontaz sekulyrnogo mira (2014) [Installation and dismantling of the secular world] pod red. А. Маlashenko i S. Filatova; Mosk. Centr Каrnegi, Мoskva, Politicheskay enciklopedia, 406 p.
Polovinkin S. M. (2000) Russkay religioznay filosofia [Russian religious philosophy], Pravoslavnay enciklopedia. Russkay Pravoslavnay Cerkov, pod red. Patriarha Мoskovskogo i vsey Rusy Aleksiya II, Мoskva, Pravoslavnay enciklopedia, pp. 468–485.
Pravoslavnoe uchenie о cheloveke (2004) [Orthodox doctrine of man]. Мoskva, Klin, 453 p.
Protoierey Georgiy Florovsky (1983) Puti russkogo bogosloviy [Ways of Russian theology], 2-е izdanie (reprint), Paris, YMCA-Press, 600 p.
Religiozny praktiki v sovremenoy Rossii (2006) [Religious practices in modern Russia], pod red. К. Russele, А. Аgadjanyna. Мoskva, Novoe izdatelstvo, 400 p.
Sokolov-Mitrich D. (2008) Ochen malenkay vera. Pochemy Vtorogo Krezenia Rusi net I ne budet [Very little faith. Why the Second Baptism of Russia is not and will not be]. Rejim dostupa: https://www.religion.in.ua/zmi/foreign_zmi/9324-ochen-malenkaya-vera-pochemu-vtorogo-kreshheniyarusi-net-i-ne-budet.html.
Stasenko S. А. (2003) Mirovozrencheskie modeli sovremennogo pravoslavia [World outlook models of modern Orthodoxy], Materialu II Мezdunarodnoy nauchnoy konferencii “Intellekt. Lichnost. Civilizacia”, (Donezk, 22–23 may 2003 g.),Donezk, DonGUET im. Tugan-Baranovskogo, t. 2, pp. 48–57.
Horuzy S.S. (1995) Isihazm kak prostranstvo filosofii [Hesychasm as a space of philosophy], Voprosy filosofii. Мoskva, № 9, pp. 80–95.
Shevtsova V. (2010) Pravoslavie v Rossii nakanune 1917 godа [Orthodoxy in Russia on the eve of 1917], per. s аngl. Е. Ites i V. Shevtsov, SPb., Dmitriy Bulanin, 486 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).