DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2011.16.200862

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ВИВЧЕННІ СМІХУ

Сергей Троицкий

Анотація


Головні тенденції розвитку сміху (естетизація, етизація, психологізація та ін.), які вирізняються в спеціалізовані літературі, відповідають певним науковим дискурсам. Згідно цим професійним дискурсам, сміх сприймається як додатковий елемент, такий, який слугує певні меті.


Ключові слова


сміх; сміх в науковому дискурсі; тенденції сміхознавства

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Аристотель. Поэтика // Аристотель. Поэтика. Риторика.– СПб.: Азбука, 2000.– С. 21–70.

Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и ренессанса.– М.: Художественная литература, 1965.– 541 с.

Бергсон А. Смех.– М.: Искусство, 1992.– 127 с.

Борев Ю. Б. О комическом.– М.: Искусство, 1957.– 234 с.

Борев Ю. Б. Трагическое и комическое в действительности и в искусстве.– М.: Знание, 1955.– 32 с.

Гефдинг Г. Очерки психологии, основанной на опыте.– Спб.: Типография Министерства путей сообщения, 1896.– 389 с.

Гоббс Т. Человеческая природа // Гоббс Т. Сочинения в 2 т.– Т. 1.– М.: Мысль, 1989.– С. 507–573.

Декарт Р. Страсти души // Декарт Р. Сочинения в 2 т.– Т. 1.– М.: Мысль, 1989.– С. 481–572.

Дземидок Б. О комическом.– М.: «Прогресс», 1974.– 225 с.

Дмитриев А. В. Социология юмора: Очерки.– М.: ОФСПП, 1996.– 214 с.

Заславский Д. О фельетоне.– М.: Правда, 1945.– 23 с.

Кант И. Сочинения на немецком и русском языках. Т. 4. Критика способности суждения. Первое введение в «Критику способности суждения».– М.: Наука, 2001.– 1120 с.

Карасев Л. В. Философия смеха.– М.: РГГУ, 1996.– 224 с.

Козинцев А. Г. Кант и смех // Актуальность Канта.– СПб.: Издательство СанктПетербургского университета, 2005.– С. 105–114.

Лимантов Ф. С. Об эстетической категории комического // Ученые записки ЛГПИ им. А. И. Герцена.– Т. 162, ч. 2.– Л., 1959.– С. 29–71.

Лук А. Н. Юмор, остроумие, творчество.– М.: Искусство, 1977.– 184 с.

Макарян А. О сатире.– М.: Советский писатель, 1967.– 164 с.

Маркс К. К критике гегелевской философии права // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения.– Т.1. М.: Политиздат, 1955.– С. 219–368, 414–429.

Московский А. П. О природе комического.– Иркутск: Вост.Сиб. кн. изд., 1968.– 96 с.

Орлов Д. У. Смех и ничто // Метафизические исследования. Выпуск 9Ѕ (9). La gaya scienza.– СПб.: Алетейя, 1999.– С. 90–100.

Рибо Т. Психология чувств.– СПб.: Типография А. А. Пороховщикова, 1898.– 124 с.

Руссо Ж.Ж. Письмо к Д’Аламберу о зрелищах // Руссо Ж.Ж. Избранные сочинения. В 3х тт.– Т. 1.– М.: Гослитиздат, 1961.– С. 65–177.

Рюмина М. Т. Тайна смеха, или Эстетика комического.– М.: Знак, 1999.– 249 с.

Рюмина М. Т. Эстетика смеха.– М.: Либроком, 2006.– 320 с.

Рюмина М. Т. Эстетические проблемы комического. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидат философских наук.– М., 1990.

Селли Дж. Смех. Его физиология и психология.– СПб.: б.и., 1905.– 96 с.

Спенсер Г. Физиология смеха.– СПб.: Типография А. С. Суворина, 1881.– 20 с.__

Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному // Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному; Страх; Тотем и табу: Сборник.– Мн.: Попурри, 1999.– С. 3–240.

Цицерон. Об ораторе // Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве.– М.: Ладомир, 1994.– С. 3–204.

Чернышевский Н. Г. Эстетика.– М.: ГИХЛ, 1958.– 376 с.

Щербина А. А. Сущность и искусство словесной остроты (каламбур).– К.: Академия наук УССР, 1958.– 68 с.

Эльсберг Я. Вопросы теории сатиры.– М.: Советский писатель, 1957.– 428 с.

Bain A. The emotions and the will.– London: Longmans, Green and Co, 1880.– 604 p.

Lipps T. Komik und Humor.– Leipzig, 1922.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.