DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2011.16.201768

Персоніфікація в мистецтві. Приклад Гоголя

В. Ополев

Анотація


Стаття присвячена персоніфікації як однієї із форм методологічної рефлексії, що характерна для різних сфер суспільної діяльності. Розглядається специфіка цієї форми стосовно до літературної творчості.


Ключові слова


рефлексія; персонификація; форма; літературна творчість;

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Йонас Г. Наука как персональный опыт // Человек.– М., 1999.– № 4. – С. 102–116.

Левин К. Конфликт между аристотелевским и галилеевским способами мышления в современной психологии // Психологический журнал.– Т. 11.– №5.– М., 1990.– С. 135–158.

Мирская Е. З. Проблемы личности ученого в американской социологии науки // Вопросы философии.– М., 1973.– № 10.– С. 155–163.

Образованный ученый.– М.: Наука, 1979.– 160 с.

Ольшки Л. История научной литературы на новых языках: в 3х т.– М.–Л.: ГТТИ, 1933.– Т. 3. – 324 с.

Ополев В. Т. Методологическая рефлексия и ее формы // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского.– Т. 21 (60). №3. – Сер. Философия. Социология.– Симферополь, 2008.– С. 143– 151.

Соколов В. В. Об одной гносеологической проблеме // Античная культура и современная наука.– М.: Наука, 1985.– С. 276–281.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.