ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕПЦІЇ ЕРНАНДО ДЕ СОТО
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2025.2(44).354289Ключові слова:
тіньова економіка, соціальний інститут, неформальна економіка, економічний розвиток, інституційна неефективність, державне регулювання, соціальна самоорганізація, економічна інклюзія, соціальна справедливість, легітимність влади, інституційна еволюція, звичаєве право, право власності, капітал, суспільство, держава, економічна свобода, економічна адаптаціяАнотація
У статті здійснено соціально-філософський аналіз тіньової економіки як соціального інституту на основі концепції Ернандо де Сото. Обґрунтовано тезу, що тіньова економіка не зводиться до суто кримінального чи девіантного явища, а постає формою масової соціальної самоорганізації та раціональною відповіддю суспільства на інституційну неефективність держави, надмірне регулювання й обмежений доступ до легальних економічних механізмів. Показано, що тіньовий сектор виконує компенсаторні, адаптивні та інтегративні функції, забезпечуючи базові потреби домогосподарств, підтримуючи економічну ліквідність і знижуючи соціальну напругу в умовах інституційної кризи. Особливу увагу приділено онтологічному та нормативному статусу тіньової економіки як простору формування неформальних норм, звичаєвого права та альтернативних моделей легітимації власності й праці. На основі історико-порівняльного аналізу досвіду Англії, США та країн Латинської Америки доведено, що легалізація тіньових практик за певних умов може виступати ресурсом інституційної еволюції та сталого економічного розвитку. У контексті України тіньова економіка розглядається як амбівалентне явище, що поєднує ризики й потенціал соціально-економічної стабілізації. Зроблено висновок про необхідність переосмислення ролі держави та меж правового регулювання з урахуванням можливостей суспільної самоорганізації.
Посилання
De Soto, E. (2023) Zahadka kapitalu. Chomu kapitalizm peremahaie na Zakhodi i nide bilshe [The mystery of capital: Why capitalism triumphs in the West and fails everywhere else]. Translated from English by Klymchuk, M. Kyiv: Nash Format, 332 p. [in Ukrainian].
Asllani, A., Tzivanakis, N., and Schneider, F. (2025) ‘Unveiling the shadows: tracing the informal economy in the Balkans from 1996 to 2021’, Post-Communist Economies, 37(8), pp. 1093–1124. https://doi.org/10.1080/14631377.2025.2566418
McCord, N. (1958) The Anti-Corn Law League, 1838–1846. London: Allen & Unwin, 226 p.
Przekota, G., Kowal-Pawul, A., and Szczepańska-Przekota, A. (2025) ‘Determinants of the shadow economy – implications for fiscal sustainability and sustainable development in the EU’, Sustainability, 17(20), 9033. https://doi.org/10.3390/su17209033
Shabir, M., Javed, A., Khursheed, M. A. et al. (2026) ‘Exploring the nexus between shadow economy, institutional quality, green energy transition, and ecological footprint in G-7 economies: implications for sustainable development’, Quality & Quantity. https://doi.org/10.1007/s11135-026-02574-8
De Soto, H. (1989) The other path: The economic answer to terrorism. New York: Basic Books, 273 р.
De Soto, H. (2000) The mystery of capital: Why capitalism triumphs in the West and fails everywhere else. New York: Basic Books, 276 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
