№ 1(41) (2024): Креативні індустрії в сучасній культурі

Це видання є спільним проєктом Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, які містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та культурології. Кожний випуск присвячений окремій тематиці.
Випуск 41 збірнику «Докса» присвячений креативним індустріям у сучасній культурі. Зазвичай під креативними індустріями розуміють культурні індустрії з наголосом на креативну (творчу) складову. Традиційно до таких індустрій відносять індустрії, пов’язані з мистецтвом (наприклад, архітектурою, кінематографом, літературою чи музикою). У цьому збірники є статті, присвячені креативним індустріям в означеному значенні: «Історичні та параісторичні жанри літератури» О. Колесник і М. Столяр, «Жанрове різноманіття колискової пісні у музиці» А. Копєйкіної, «Становлення та відмінні риси філософії мистецтва українського авангарду» О. Щокіної, «Одеська та мюнхенська сецесії: зв’язки та впливи» Л. Кришевської, «Українське образотворче мистецтво у сучасному виставковому проекті: досвід спротиву» Н. Ковальової та Віктора Левченка та «Сакральне чи декоративне? (Зміна функцій буддистської пластики в XVII столітті)» К. Золотарьової.
Однак у цьому збірнику креативні індустрії, так само як культурні індустрії, розуміють ширше – як будь-які індустрії, скеровані на символічну креативність (виробництво знаків і символів, зокрема звуків і образів). Таке широке розуміння поняття креативної індустрії до переліку креативних індустрій дозволяє залучити науку, релігію, філософію та певні культурні практики, які мають ознаки мистецтва, але широким загалом не визнаються як форми мистецтва. У цьому випуску «Докси» є статті, присвячені креативним індустріям в означеному значенні: «Художня творчість і наукове дослідження» О. Афанасьєва, «Логіка, риторика й евристика як теорії аргументації» К. Райхерта, «Філософська біографістика в сучасній Україні: теорія та практики» І. Голубович, «З історії філософсько-естетичної думки в Одесі (1917–1922)» Валерія Левченка, «Варіант альтернативної історії філософії в контексті альтернативної воєнно-політичної історії» О. Єременка, «Концепт “Середньовіччя” в культурології: тематизація та особливості інтерпретації» І. Сумченко та В. Готинян-Журавльової, «Культрабанда: як досліджувати “культурну контрабанду” та вплив вернакулярних знань мігрантів на приймаючу культуру» С. Троїцького, «Погляд на насильство у еко-просторі» С. Шевцова, «Межі припустимої жорстокості в епоху Едо: феномен цудзіґірі (「辻斬り」) та його інтерпретації» Н. Бородіної, «Виникнення міської культури
бегінок в нижніх країнах XIII-го століття: феномен бегінажу як Hortus Conclusus» І. Савинської, «Діалектична теологія Карла Барта: трансцендентне і іманентне» Н. Бевзюк, «Зв’язок понять історії і часу в Аврелія Авґустина та Мартіна Гайдеґера: сучасний дослідницький контекст» В. Давіденко, «Естетика християнської безконечності» Я. Москвіна та М. Фідровської, «Татуювання: культурологічне значення» А. Сечка та «Емоції у процесах пізнання: концепція Дж. Метьюза» І. Москвіна.
Редакційна колегія й автори запрошують читачів до діалогу та роздумів щодо ролі культурних технологій у сучасній картині світу.