№ 2(42) (2024): Кантіана: критика та доля філософування

Це видання є спільним проєктом Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, які містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та культурології. Кожний випуск присвячений окремій тематиці.
Випуск 42 збірнику «Докса» присвячений 300-річчю з дня народження великого прусського філософа Іммануїла Канта (1724 – 1804). У першому розділі цього випуску читач може ознайомитися з працями, які так або так зачіпають філософію та спадщину Канта («І. Кант і гуманітарні науки» Олександра Афанасьєва, «Брехня як неприпустима жорстокість у теорії Канта» Наталії Бородіної, «Чи відповідають основні категоричні імперативи критеріям І. Канта? Іронічна проекція» Олександра Кирилюка, «Експеримент чистого розуму Іммануїла Канта» Костянтина Райхерта та перша частина «Філософії Канта в межах великого часу: до 300-ї річниці з дня народження» Олексія Роджеро).
Другий розділ випуску містить роботи з загальної історії філософії («Концепція політичного Карла Шмітта» Костянтина Кіпаренка, «Критична рецепція П. М. Біциллі культурно-історичних поглядів Шпенглера» Ніни Ковальової та Віктора Левченка, «Метафізика системності у реконструкції гіломорфізму А. Уйомова» Дмитра Ляшенка). На тлі вказаних праць виокремлюється стаття Ірини Сумченко та Віталії Готинян-Журавльової про міф у філософії неокантіанця Ернста Кассірера («Міф як форма проективності: неокантіанська концепція Е. Кассірера»), яка є певним містком між першим і другим розділами цього випуску збірника «Докса».
Третій розділ випуску є багатоманітним за своїм змістом. Тематично пов’язаними між собою є стаття Марії Кашуби та Алли Сініциною («Проблеми розвитку української культури в умовах постмодерну й глобалізації») та стаття Івана Маслова («Ре-енчантмент у добу постностальгії: трансформації сакрального в постсекулярній культурі»). Сергій Шевцов запропонував роботу, в якій вивчається казка зі збірки «Тисяча й одна ніч» на предмет можливості виокремлення специфічної картини світу («Щодо наукової складової свідомо ненаукової картини світу»). Крістіна Золотарьова досліджує японські буддистські тексти («Сакральні тексти як джерело буддистської візуальної традиції: японський іконометричний корпус»). Ілля Москвін цікавиться проблемою порядку як певної (філософської) ідеї. Вікторія Ляшенко ставить питання про філософсько-методологічні проблеми розробки систем підтримки рішень у медицині.
Редакційна колегія й автори запрошують читачів до діалогу та роздумів щодо ролі Іммануїла Канта в сучасній світовій філософії, науці та культурі.