№ 1(43) (2025): Філософія та сучасна культура: пошук сенсів

Це видання є спільним проєктом Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, які містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та культурології. Кожний випуск присвячений окремій тематиці.
43-й випуск збірника «Δόξα/Докса» складається з чотирьох розділів.
Перший розділ присвячено історії філософії. У ньому Сергій Шевцов аналізує давньогрецьку лірику як форму пізнання світу, що передує виникненню філософії та науки («Давньогрецька лірика як початкова форма наукового знання»). Крістіна Золотарьова продовжує дослідження сакральних текстів у буддистській зображувальній традиції («Сакральні тексти як джерело буддистської зображальної традиції: китайський іконометричний корпус»). Дмитро Арабаджи пропонує розглядати філософію Демокріта як метод аналізу девіантної поведінки («Простір і поведінка: філософська модель Демокріта як інструмент аналізу психології девіантної поведінки»). Олександр Кирилюк критично переосмислює традиційний погляд на Миколу Коперника як творця геліоцентричної моделі («Коперник, наукова революція та церква: критичний перегляд стереотипів…»).
Другий розділ охоплює питання метафізики й епістемології у широкому розумінні. Тут розглядаються роль метанаративів у побудові картин світу (стаття Олександра Афанасьєва), метафізичні основи порядку (Ілля Москвін), логіко-методологічні принципи системно-теоретичного вивчення свідомості (Дмитро Ляшенко), вплив епістемічних цінностей на дослідницькі стратегії медичної науки (Вікторія Ляшенко) та концепт релевантності у прагматиці логіки (Костянтин Райхерт).
У третьому розділі зібрані роботи з філософії сучасної культури та культурології. Серед них – дослідження виражальних засобів кіно й телебачення в тоталітарних державах (Ірина Сумченко та Віталія Готинян-Журавльова), аналіз негативно-естетичного в європейському теоретичному дискурсі (Ігор Єременко), вивчення метамодерних коливань у сучасних мистецьких практиках, пов’язаних із сакральним (Ніна Ковальова та Віктор Левченко), осмислення філософії часу у творчості сучасних українських художників (Олена Щокіна), інтерпретаційні стратегії образу Момотаро в японській візуальній культурі на матеріалі аніме 1930–2020 рр. (Ілля Галушко) та аналіз феномену занурення у вигадане як онтологічної практики у фанатській культурі постсекулярної доби (Іван Маслов).
Завершує випуск некролог на пошану видатного українського філолога Марка Соколянського (1939–2025).
Редакційна колегія й автори запрошують читачів до діалогу та роздумів щодо філософії та сучасної культури.