DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2018.2(30).146566

СПІВВІДНОШЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО І ЗОВНІШНЬОГО КАНОНУ МИСТЕЦТВА (на матеріалі філософсько-естетичної спадщини В’ячеслава Іванова)

Олена Соболевська

Анотація


Стаття присвячена виявленню сутності внутрішнього і зовнішнього канону мистецтва у зв’язку з проясненням фундаментальних категорій теургії і соборності. Зовнішній канон є сукупність художньо-естетичних прийомів і норм. Внутрішній канон полягає в подоланні особистісного начала началом надособистісним. Художник може бути названий теургом тільки за умови дотримання внутрішнього канону. Автор приходить до висновку, що теургічне мистецтво зберігає за собою онтологічний статус і є формою прояву істинної реальності.


Ключові слова


мистецтво; внутрішній і зовнішній канон; символ; міф; теургія; соборність

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Bychkov V. V. (2009) Russkaja teurgicheskaja jestetika [Russian theurgical aesthetics], Moskva, Ladomir, 746 p.

Ivanov V. I. (1994) Dve stihii v sovremennom simvolizme [Two elements in modern symbolism], Ivanov V. I. Rodnoe i vselenskoe, Moskva, Respublika, pp. 143–169.

Ivanov V. I. (1994) Dostoevskij i roman-tragedija [Dostoevsky and the noveltragedy], Ivanov V. I. Rodnoe i vselenskoe. Moskva, Respublika, pp. 282–311.

Ivanov V. I. (1994) Zavety simvolizma [Covenants of the symbolism], Ivanov V. I. Rodnoe i vselenskoe. Moskva, Respublika, pp. 180–190.

Ivanov V. I. (1994) O granicah iskusstva [About the limits of art], Ivanov V. I. Rodnoe i vselenskoe, Moskva, Respublika, pp. 199–217.

Ivanov V. I. (1994) Perepiska iz dvuh uglov [A Corner-to-Corner Correspondence], Ivanov V. I. Rodnoe i vselenskoe, Moskva, Respublika, pp. 113–136.

Platon (1999) Tejetet [Theaetetus], Platon. Fedon. Pir. Fedr. Parmenid;[obshh. red. A. F. Loseva, V. F. Asmusa, A. A. Taho-Godi; primech. A. F. Loseva i A. A. Taho-Godi]. Moskva, Mysl’, pp. 192–274.

Prepodobnogo otca nashego Ioanna, igumena Sinajskoj gory, Lestvica, v russkom perevode (1901) [Rev. our father John, abbot of Mount Sinai, The Ladder, a Russian translation], Svjato-Troickaja Sergieva Lavra, 276 p.

Solov’jov V. S. (1990) Tri rechi v pamjat’ Dostoevskogo. Tret’ja rech’ [Three Speeches in memory of Dostoevsky. The third speech], Solov’jov V. S. Sochinenija, v 2 tt., 2 izd., t. 2, Moskva, Mysl’, pp. 307–318.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Бычков В. В. Русская теургическая эстетика.– М.: Ладомир, 2009.– 746 с.

Иванов В. И. Две стихии в современном символизме // Иванов В. И. Родное и вселенское; [сост., вступ. ст. и примеч. В. М. Толмачева].– М.: Республика, 1994.– С. 143–169.

Иванов В. И. Достоевский и роман-трагедия // Иванов В. И. Родное и вселенское; [сост., вступ. ст. и примеч. В. М. Толмачева].– М.: Республика, 1994.– С. 282–311.

Иванов В. И. Заветы символизма // Иванов В. И. Родное и вселенское; [сост., вступ. ст. и примеч. В. М. Толмачева].– М.: Республика, 1994.– С. 180–190.

Иванов В. И. О границах искусства // Иванов В. И. Родное и вселенское; [сост., вступ. ст. и примеч. В. М. Толмачева].– М.: Республика, 1994.– С. 199 –217.

Иванов В. И. Переписка из двух углов // Иванов В. И. Родное и вселенское; [сост., вступ. ст. и примеч. В. М. Толмачева].– М.: Республика, 1994.– С. 113–136.

Платон. Теэтет //Платон. Федон. Пир. Федр. Пармени; [общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи; примеч. А. Ф. Лосева и А. А. Тахо-Годи].– М.: Мысль, 1999.– С. 192–274.

Преподобного отца нашего Иоанна, игумена Синайской горы, Лествица, в русском переводе.– Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1901.– 276 с.

Соловьёв В. С. Три речи в память Достоевского. Третья речь // Соловьёв В. С. Сочинения: В 2 т.– 2 изд.– Т.2 .– М.: Мысль, 1990.– С. 307–318.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.