ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА ТЕОЛОГІЯ «NEON GENESIS EVANGELION» ЯК КРИТИКА

Автор(и)

  • Костянтин Райхерт Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2018.2(30).146569

Ключові слова:

аніме, апокаліпсис, генезис, критика, міфологія, постмодерн, теологія

Анотація

Аналізується японський анімаційний серіал «Neon Genesis Evangelion» у межах постмодерністської теології як культурного аналізу та культурної критики. Міфологія серіалу «Neon Genesis Evangelion» утворює постмодерністську теологію, яка передусім стикається з юдеохристиянськими віровченнями за допомоги вживання таких слів та словосполучень як «Адам», «Єва», «Євангеліє», «Ліліт», «Спис Лонгінія», «Янгол» тощо. Проте насправді серіал «Neon Genesis Evangelion» виявляється критикою надмірного ентузіазму людей щодо науки та технологій, а також критикою японського колективізму.

Посилання

Ivanov B. (2000) Vvedenie v yaponskuyu animaciyu [Introduction to the Japanese Animation], Moskva, Mezhdunarodnyj fond razvitiya kinematografii.

Anno H. (1996) Anecdotes from Mr. Hideaki Anno. Protoculture Addicts, No 43, pp. 40–41.

Bal M. (2004) Postmodern Theology as Cultural Analysis. The Blackwell Companion to Postmodern Theology. Hoboken, NJ, Wiley-Blackwell, pp. 3–23.

Ballus A. & A. G. Torrents (2014) Evangelion as Second Impact: Forever Changing That Which Never Was. Mechademia, vol. 9. Origins, pp. 283–293. DOI: 10.5749/mech.9.2014.0283.

Bochkarev N. G. (2017) Limits on Panspermia. Astronomy Reports, No 4, pp. 307–309. DOI: 10.1134/S1063772917040023.

Broderick M. (2002) Anime’s Apocalypse: Neon Genesis Evangelion as Millennarian Mecha. Intersections: Gender, History and Culture in the Asian Context, No 7, available at: http://intersections.anu.edu.au/issue7/broderick_review.html#t13 (accessed 20.03.2018).

Cavallaro D. (2009) The Art of Studio Gainax: Experimentation, Style and Innovation at the Leading Edge of Anime. Jefferson; London, McFarland.

Ginsburg I. et alii (2018) Panspermia, available at: https://arxiv.org/abs/1810.04307 (accessed 10.10.2018).

Griffin D. R. et alii (1989) Varieties of Postmodern Theology, New York, State University of New York Press.

Kirkpatrick G. R. & D. G. Tumminia (1992) Space Magic, Techno-Animism, and the Cult of the Goddess in a Southern Californian UFO Contactee Group: A Case Study of Millenarianism. TO SYZYGY: Journal of Alternative Religion and Culture, No 2, pp. 159–172.

Napier S. J. (2002) When the Machines Stop: Fantasy, Reality, and Terminal Identity in “Neon Genesis Evangelion” and “Serial Experiments Lain”. Science Fiction Studies, No 3, pp. 418–435.

Ortega M. (2007) My Father, He Killed Me; My Mother, She Ate Me: Self, Desire, Engendering, and the Mother in “Neon Genesis Evangelion”. Mechademia, vol. 2. Networks of Desire, pp. 216–232.

Sleator R. D. & N. Smith (2017) Directed Panspermia: a 21st Century Perspective. Science Progress, No. 2, pp. 187–193. DOI: 10.3184/003685017X14901006155062.

Tanaka M. (2011) Apocalypticism in Postwar Japanese Fiction: PhD thesis. Vancouver, University of British Columbia.

Tavassi G. (2012) Storia dell’animazione giapponese. Autori, arte, industria, successo dal 1917 a oggi. Latina, Tunue.

Ward G. (ed.) (2004) The Blackwell Companion to Postmodern Theology. Hoboken, NJ, Wiley-Blackwell.

Vanhoozer K. J. (ed.) (2003) The Cambridge Companion to Postmodern Theology. Cambridge, Cambridge University Press.

Thouny Ch. (2009) Waiting for the Messiah: The Becoming-Myth of “Evangelion” and “Densha otoko”. Mechademia, vol. 4. War/Time, pp. 111–129.

Tilley T. W. (2005) Postmodern Theologies: The Challenge of Religious Diversity. Eugene, Wipf & Stock Pub.

Partridge Ch. H. (ed.) (2003) UFO Religions. London, Psychology Press.

Ward G. (2004) Introduction: “Where We Stand”. The Blackwell Companion to Postmodern Theology. Hoboken, NJ, Wiley-Blackwell, pp. xii–xxvii.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-15

Номер

№ 2(30) (2018): ПРО САКРАЛЬНЕ-2

Розділ

САКРАЛЬНЕ У КУЛЬТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).