DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.1(31).186367

МАНІПУЛЯТИВНІ ЕФЕКТИ СМІХУ В ДИСКУРСІ ДОВІРИ

Оксана Кожем'якіна

Анотація


Стаття присвячена концептуальному аналізу маніпулятивних ефектів сміхової культури в комунікативних стратегіях завоювання та продукування довіри, зважаючи на нові технологічні можливості сучасного інформаційного суспільства та засилля масових комунікацій. З урахуванням амбівалентності та універсальності сміху досліджуються наявні в сміховій культурі механізми як викриття маніпуляцій, так і їх породження, актуалізуючи загалом питання когнітивної безпеки та формування критичного мислення в умовах сучасної медіакультури. В якості головної умови ефективного маніпулятивного впливу розглядається некритична довіра, що сприяє послабленню або мінімізації захисних бар’єрів шляхом активізації потрібних емоцій, покладання на авторитет, солідарної ідентичності, конформного чуття соціальної спільності, ціннісної схожості тощо.
Висновується, що сміх у його численних різновидах стає дієвим інструментом комунікативного впливу на психіку людини, реалізуючи перлокутивні ефекти у інтерактивному, експресивному, сенсо-конструктивному аспектах. Шляхом поєднання емоційного та інтелектуального впливу сміхові комунікації виявляють потужний потенціал енергетичної розрядки, зняття опозицій та неспівмірностей, смислового переформатування, створюючи тимчасову комічно-іронічну картину світу, в якій стирається межа між реальністю та її інтерпретацією, симуляцією, профанацією.


Ключові слова


маніпуляція; довіра; сміхова культура; сміх; сміхові комунікації; мок’юментарі; критичність; медіадовіра.

Повний текст:

PDF

Посилання


Bourdieu, P. (1993) Sociologiya politiki [Sociology of politics], Moscow, Socio-Logos, 336 р.

Habermas, J. (2011) Postmetafіzichne myslennya [Post-metaphysical thinking], Kyiv, Duh і Lіtera, 280 р.

Kara-Murza, S. (2015) Manipulyaciya soznaniem. Vek ХХІ [Mind manipulation. ХХІ century], Moskva, TD Algoritm, 640 р.

Karasev, L. V. (1996) Filosofiya smekha [Philosophy of laughter], Moskva, RGGU, 224 р.

Lihachev, D. S., Panchenko, A. M., Ponyrko, N. V. (1984) Smekh v Drevnej Rusi [Laughter in Ancient Rus], Leningrad, Nauka, 295 p.

Jefferson, G. (1984) On the Organization of Laughter in Talk about Troubles, in: J. M. Atkinson and J. Heritage (eds.) Structures of Social Action, Cambridge: Cambridge University Press, pp. 346-369.

Shostrom, E. L. (1967) Man, the manipulator: The inner journey from manipulation to actualization, Nashville, TN, Abingdon, 256 р.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Бурдье, П. (1993) Социология политики, пер. с фр. Е. Вознесенской, Ю. Ледовских, Г. Чередниченко, Н. Шматко, Москва: Socio-Logos, 336 с.

Габермас, Ю. (2011) Постметафізичне мислення, пер. з нім. В. Купліна, Київ: Дух і Літера, 280 с.

Кара-Мурза, С. (2015) Манипуляция сознанием. Век ХХІ, Москва: ТД Алгоритм, 640 с.

Карасев, Л. В. (1996) Философия смеха, Москва: Рос. гуманит. ун-т, 224 с.

Лихачев, Д. С., Панченко, А. М., Понырко, Н. В. (1984) Смех в Древней Руси, Ленинград: Наука, 295 с.

Jefferson, G. (1984) On the Organization of Laughter in Talk about Troubles, in: J. M. Atkinson and J. Heritage (eds.) Structures of Social Action, Cambridge: Cambridge University Press, pp. 346–369.

Shostrom, E. L. (1967) Man, the manipulator: The inner journey from manipulation to actualization, Nashville, TN: Abingdon, 256 р.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.