ОДЕСЬКИЙ IСТОРИЧНИЙ АНЕКДОТ ЯК ФОРМА КУЛЬТУРНОЇ МЕМОРАЦIЇ ОСОБИСТОСТI

Автор(и)

  • Юрий Платика Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.1(31).186379

Ключові слова:

одеський історичний анекдот, сміхова культура, антропологія сміху, меморація особистості, пам’ять в гуморі, культура Одеси, природа одеської жарти.

Анотація

статті як потенційне джерело для глибоких антропологічних та культурно-історичних досліджень. Досліджуються анекдот як феномен та його прикладна задача, зіставляються визначення М. Кагана, М. Блоха, Л. Панкової та інших дослідників. Відстежується причинно-наслідковий зв’язок виникнення умов для появи в Одесі сміхової культури у вигляді анекдоту. На прикладах оригінальних історичних анекдотів досліджуються їх культурно-антропологічні наративи. Формулюється висновок про те, що потенціал одеського історичного анекдоту як
джерела додаткової інформації про історичні особистості, а також про природу сміхової культури одеситів надзвичайно високий.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-09

Номер

№ 1(31) (2019)

Розділ

ФЕНОМЕН СМІХУ В СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНОМУ ВИМІРІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).