DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.1(31).186393

МЕЖІ СМІШНОГО: ПРОВОКАЦИЯ ЯК ТРАНСГРЕСІЯ (НА МАТЕРІАЛАХ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО МИСТЕЦТВА)

Ніна Ковальова, Віктор Левченко

Анотація


Сучасний музичний спектакль йде з семіотичного простору первинного жанру в поле смислів і знаків, нестійких, відкритих, котрі містять в собі і які передбачають безліч інтерпретацій, в тому числі й іронічних. Для вирішення цих завдань використовується провокація, що виступає як трансгресія, тобто подолання кордонів і деконструкція класичних бінарних опозицій: високе-низьке; духовне-тілесне, серьйозне-смішне, актор-глядач. У статті розглядається органічність елементів сміхової культури і комічних засобів для функціонування сучасного музичного театру.


Ключові слова


смішне; провокація; рецепція; трансгресія; музично- драматичне мистецтво

Повний текст:

PDF

Посилання


Gritsanov, A. (2001) Transgressiya [Transgression], in: Postmodernizm. Entsiklopediya. Minsk: Interpressersvis; Knizhnyiy Dom, p. 842.

Kovaleva, N. (2013). Sovremennyiy horeograficheskiy teatr: tanets kak «priglashenie k Realnomu» [Modern choreographic theater: dance as an «invitation to the Real»], in: Arkadiya, Odessa, № 1 (36), pp. 22–26.

Serkova, N. (2019). Zapreschennyiy priem. Ob aure i pornografii iskusstva [Sucker Punch. About aura and pornography of art], in: Hudozhestvennyiy zhurnal, Moskva, № 108. Retrieved April 1, 2019, from http://moscowartmagazine.com/issue/89/article/1957

Yampolskiy, M. (2015) «Nikakogo iskusstva ne suschestvuet, est raznyie antropologicheskie praktiki postizheniya mira». Intervyu o granitsah iskusstva, formah ego legitimatsii i kontse bolshogo stilya [«There is no art; there are various anthropological practices of comprehending the world». Interview about the boundaries of art, the forms of its legitimation and the end of a large style], in: Postnauka. 19 iyunya 2015.

Bourdieu, P. (1991) Le champ litt?raire, in: Actes de la Recherche en Sciences Sociales. I. 89, pp. 3–46. Retrieved April 1, 2019, from https://www.persee.fr/doc/arss_0335-5322_1991_num_89_1_2986?pageid=t1_15

Eco, U. (1984). Postscript to The Name of the Rose. San Diego, New York and London: Harcourt Brace Jovanovich.

Ortega y Gasset, J. (1972). The Dehumanization of Art, in: The Dehumanization of Art and Other Essays on Art, Culture, and Literature. Princeton: Princeton University Press, pp. 65–83.

Sontag, S. (2013). Against Interpretation and Other Essays. New York: Farrar, Straus and Giroux.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Грицанов, А. (2001) Трансгрессия, в: Постмодернизм. Энциклопедия. Минск: Интерпрессерсвис; Книжный Дом, с. 842.

Ковалева, Н. (2013) Современный хореографический театр: танец как «приглашение к Реальному», в: Аркадия, Одесса, № 1 (36), сс. 22–26.

Серкова, Н. (2019) Запрещенный прием. Об ауре и порнографии искусства, в: Художественный журнал, Москва, № 108. Дата звернення: 01.04.19. Режим доступу: http://moscowartmagazine.com/issue/89/article/1957

Ямпольский, М. (2015) «Никакого искусства не существует, есть разные антропологические практики постижения мира». Интервью о границах искусства, формах его легитимации и конце большого стиля, в: Постнаука. 19 июня 2015. Дата звернення: 01.04.19. Режим доступу: https://postnauka.ru/talks/48454.

Bourdieu, P. (1991) Le champ litt?raire, in: Actes de la Recherche en Sciences Sociales. I. 89, pp. 3–46. Retrieved April 1, 2019 from https://www.persee.fr/doc/arss_0335-5322_1991_num_89_1_2986?pageid=t1_15

Eco, U. (1984) Postscript to The Name of the Rose. San Diego, New York and London: Harcourt Brace Jovanovich.

Ortega y Gasset, J. (1972). The Dehumanization of Art, in: The Dehumanization of Art and Other Essays on Art, Culture, and Literature. Princeton: Princeton University Press, pp. 65–83.

Sontag, S. (2013). Against Interpretation and Other Essays. New York: Farrar, Straus and Giroux.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.