ОНТОЛОГІЧНА ПРИРОДА СМІХУ В ДИСКУРСІ КРИТИЧНОЇ ТЕОРІЇ

Автор(и)

  • Є. Більченко Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.1(33).211965

Ключові слова:

сміх, легітимація, нова тоталітарність, Едип, Анти-Едип, іронік, цинік, гегемонія, патроналізм, ліберал-демократія

Анотація

Автор статті на основі критичної теорії сучасного теоретичного психоаналізу та феноменології культури інтерпретує сміх як механізм легітимації влади. Дана теза є альтернативною щодо загального положення про сміх як про інструмент розриву з репресивною тотальністю буття. Антитеза про репресивну природу сміху в некласичних суспільствах нової тоталітарності протиставляється тезі про емансипаційну природу сміху в класичних тоталітарних суспільствах. Автор диференціює антропологічні моделі героїв «Едипа» та «АнтиЕдипа» як означники гегемоній патроналізму та ліберал-демократії й розрізняє типи героїв «іроніка» і «циніка» як означники носіїв творчого та апропрійованого «провладного» сміху.

Посилання

Abelyar, P. (1959) Istoriya moih bedstviy [History of my disasters]. Moskva: Nauka, 252 p.

Badyu, A. (2014) Beg po zamknutomu krugu [Vicious circle jogging], in: Internetzhurnal «Liva». Retried May 8, 2020, from http://liva.com.ua/finitudebadiou.html.

Delyoz, Zh., Gvattari, F (2007) Anti-Edip: Kapitalizm i shizofreniya [AntiOedipus. Capitalism and schizophrenia]. Ekaterynburh: U-Faktoryia, 672 p.

Zhizhek, S. (1999) Vozvyishennyiy ob’ekt ideologii [The sublime object of ideology]. Moskva: Hudozhestvennyiy zhurnal, 114 p.

Levinas, E. (1998) Vremya i Drugoy [Time and Another], in: Levinas E. Vremya i drugoy. Gumanizm drugogo cheloveka. Sanct-Peterburg: Vyshaia relihiozno-filosofskaya shkola, pp. 21–122.

, Zh.-A. (2017) Vvedenie v kliniku lakanovskogo psihoanaliza. Devyat ispanskih lektsiy [Introduction to the clinic of Lacanian psychoanalysis. Nine Spanish lectures]. Moskva: Izdatelstvo «Lohos», «Hnozis», proekt letterra.org, 184 p.

Toffler, Ý. (1999) Tretya volna. [The Third Wave]. Moskva: OOO «Firma «Izdatelstvo ACT», P. 282-290.

Unamuno, M. (1996) O tragicheskom chuvstve zhizni u lyudey i narodov; Agoniya hristianstva [About the tragic feeling of life among people and nations; The Agony of Christianity.]. Kyiv: Simvol, 416 p.

Fuko, M. (1996) Poryadok diskursa. [The Discource order], in: Fuko M. Volya k istine: po tu storonu znaniya, vlasti i seksualnosti. Rabotyi raznyih let, Moskva: Kastal, 448 p.

Hyubner, B. (2011) Martin Haydegger – oderzhimyiy byitiem. [Martin Haidegger – mad of Beeing]. Sankt-Peterburg.: Akademiya issledovaniya kulturyi, 172 p.

Eko, U. (2011) Imya rozyi. [The name of a Rose]. Moskva: Astrel: CORPUS, 2011, 672 p.

Eko, U. (1996) Innovatsiya i povtorenie. Mezhdu estetikoy moderna i postmoderna [Innovation and Repetition. Between Modern and Postmodern Esthetics], in: Filosofiya epohi postmodernizma. Sb. statey. Minsk, pp. 48–73.

Baudrillard, J. (1983) Ecstasy of Communication, in: The Anti-Aesthetic. Essays on Postmodern Culture. Ed. H. Foster, Port Townsend: Bay Press, ðp. 126– 133.

Zizek, S. (1990) From Joyce-the-Symptom to the Symptom of Power, in: Lacanian ink, 11, Fall, Raymond Pettibon, No title, ink on paper, pp. 12–25. Retried May 7, 2020, from https://www.lacan.com/frameXI2.htm

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-15

Номер

Розділ

СМІХ ТА ГУМОР: ОНТОЛОГІЯ, СЕМІОТИКА, ГЕРМЕНЕВТИКА