ДЕКАРТ SUB SPECIE TRANSCENDENTALIS: КАНТІАНСЬКА І ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА РЕТРОСПЕКТИВИ

Автор(и)

  • А. Ільїна Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.1(33).211989

Ключові слова:

cogito, трансцендентальне, субстанційність, відношення, інакшість, епохе

Анотація

Статтю присвячено дослідженню філософської концепції Декарта з погляду трансцендентальної перспективи. Аналіз стосунку, що виникає між Декартовою філософією і трансцендентальними проектами Канта, Гусерля і Дерида дозволяє авторці виявити аспекти і мотиви картезіанської думки, що відповідають засадничим принципам трансцендентального мислення. Демонструється амбівалентність оцінки Декартової філософії з боку трансцендентальних підходів Канта і Гусерля як джерела трансцендентального методу і водночас як осердя заперечуваної трансценденталізмом «догматичної» метафізики. Виявляється сутнісний зв’язок між Декартовою настановою, визначеною Гусерлем як «я сам», з ідеєю іншості, що має фундаментальне значення для трансцендентального мислення.

Посилання

Ivanova-Heorhiyevska, N. (2010) Fenomenologiya jak nekonfesijnyj shliah do Boga [Phenomenology as Undenominational Way to God], in: Fenomenologiya i religiya, Kyiv, Duh i Litera.

Ivanova-Geogriyevskaya, N. (2009a) Kartezianskije razmyshleniya [Cartesian Meditations], in: Entsiklopediya Epistemologii i Filosofii Nauki, Moskva, «Kanon+» ROOI «Reabilitatsiya», pp. 346–348.

Ivanova-Geogriyevskaya, N. (2009b) Predislovije k publikatsii stati E. Shtajn «Chto takoje philosophiya? Razgovor Edmunda Gusserlya i Fomy Akwinskogo» [Preface to Publication of E. Stein’s Paper «What is philosophy? A Conversation of Edmund Husserl and Thomas Aquinas»], v: Δόξα / Doksa. Zbirnyk naukovykh prats z filosofiyi ta filolohiyi, Odesa, ONU im. Mechnikova, vyp. 14, pp. 360–371.

Ivanova-Geogriyevskaya, N. (2009c) Fenomenologiya Edmunda Gusserlya kak strogaya nauka na puti k Bogu, ili Ulovki i lovushki transcendentalizma [Edmund Husserl’s Phenomenology as the Rigorous Science on the Way to God or Tricks and Traps of Transcendentalism], v: Topos, 2–3(22), Minsk, pp. 167–176.

Ilyina, A. (2015). Dekonstruktsijnyj povorot v transcendentalnomu myslenni [Deconstructive Turn in Transcendental Thinking], v: Sententiae, 33(2), Vinnytsya, pp. 125–148.

Ilyina, A. (2019). Derrida jak object istorii filosofii: kontsept aporii v rakursi problemy universalnosli [Derrida as an object of the history of philosophy: the concept of aporia in terms of the universality problem], v: Sententiae, 38(1), Vinnytsya, pp. 6–26.

Kim, San On-Van-Kun (2014) Chy ototojnuvav Dekart subject i substantsiju v ego? [Did Descartes identify subject and substance in ego?], in: Khoma, O. (Ed.). «Medytatsii» Dekarta u dzerkali suchasnych tlumachen [Descartes’ «Meditations» in the mirror of contemporary interpretations]. Kyiv: Duh i Litera, pp. 93–113.

Molchanov, V. (2010) Predislovije [Preface]. in: Husserl, E. Kartezianskije meditatsii [Cartesian Meditations], Moskva, Akademicheskij proekt, pp. 5– 10.

Khoma, O. (2014) Peredmova [Preface]. in: «Medytatsii» Dekarta u dzerkali suchasnych tlumachen [Descartes’ «Meditations» in the mirror of contemporary interpretations], Kyiv: Duh i Litera, pp. 5–6.

Allison, H. E. (2015) Kant’s Transcendental Deduction: an Analytical-Historical Commentary. Oxford: Oxford University Press.

Alquié, F. (1975) Une lecture cartésienne de la Critique de la raison pure estelle possible?, in: Revue de Métaphysique et de Morale, 2, pp. 145–155.

Arbib, D., Marion, J.-L. (2017) The rigor of things: conversations with Dan Arbib. (Ch. M Gschwandtner, Trans.) New York: Fordham University Press.

Attig, Th. (1980) Husserl and Descartes on the Foundations of Philosophy, in: Metaphilosophy, 11(1), pp. 17–35.

Balibar, É. (2012) Kant, critique du «paralogisme» de Descartes. Le «je pense» (Ich denke) comme sujet et comme substance, in: Intellectica. Revue de l’Association pour la Recherche Cognitive, 57 (1), pp. 21–33.

Bennington, G. (2000) Interrupting Derrida. London: Routledge.

Bouriau, C. (2000) Aspects de la finitude: Descartes et Kant. Bordeaux: Presses Univ de Bordeaux.

Derrida, J. (1967) Cogito et histoire de la folie, in: Derrida, J. L’écriture et la différence, Paris: Seuil, pp. 51–98.

Derrida, J. (1987–1998a) Avant-propos, in: Derrida, J. Psyché: Inventions de l’autre. Vol. 1 (pp. 9–10) Paris: Galilée.

Derrida, J. (1987–1998b) Psyché: Invention de l’autre, in: Derrida, J. Psyché: Inventions de l’autre, vol. 1, Paris: Galilée, pp. 11–61).

Goldman, A. (2012). Kant and the Subject of Critique: On the Regulative Role of the Psychological Idea. Bloomington: Indiana University Press.

Husserl, E. (1970) The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology: an Introduction to Phenomenological Philosophy. (D. Carr, Trans.). Evanston: Northwestern University Press.

Husserl E. (1973a) Cartesianische Meditationen, in: Husserl, E.Cartesianische Meditationen und Pariser Vorträge. Den Haag: Nijhoff, SS. 41–184.

Husserl, E. (1973b) Die Pariser Vorträge. in: Husserl, E. Cartesianische Meditationen und Pariser Vorträge. Den Haag: Nijhoff, SS. 1–40.

Husserl, E (1976) Die Krisis der europäischen Wissenschaften und die transzendentale Phänomenologie: Eine Einleitung in die phänomenologische Philosophie, in: Husserliana, Bd. VI. Haag: Nijhoff.

Husserl, E. (1997) Psychological and Transcendental Phenomenology and the Confrontation with Heidegger (1927–1931). Dordrecht: Springer Science & Business Media.

Husserl, E. (2019) First Philosophy. Lectures 1923/24 and Related Texts from the Manuscripts (1920–1925). (S. Luft, Trans.). Dordrecht: Springer.

Kant, I. (1998) Critique of Pure Reason. (P. Guyer, A. Wood, Trans.). Cambridge: Cambridge University Press.

Kozyreva, A. (2018) Synthetic Unity of Consciousness in the Phenomenology of Edmund Husserl, in: Etudes phénoménologiques – Phenomenological Studies, 2, pp. 217–247.

Landy, D. (2015) Kant’s Inferentialism: The Case Against Hume. London: Routledge.

Laporte, J.-M. (1963) Husserl’s Critique of Descartes, in: Philosophy and Phenomenological Research, 23(3), pp. 335–352.

MacDonald, P. S. (2000) Descartes and Husserl: The Philosophical Project of Radical Beginnings. Albany, NY: State Univ. of New York Press.

Marion, J.-L. (1996a) Constantes de la raison critique – Descartes et Kant. in: Marion J.-L. Questions cartésiennes II: sur l’ego et sur Dieu, Paris: Presses universitaires de France, pp. 283–316.

Marion, J.-L. (1996b) L’altérité originaire de L’ ego, in: Marion J.-L. Questions cartésiennes II: sur l’ego et sur Dieu, Paris: Presses universitaires de France, pp. 3–48.

Marion, J.-L. (1999) Cartesian Questions: Method and Metaphysics. (D. Garber, Trans.), Chicago: The University of Chicago Press.

Marion, J.-L. (2002) In Excess: Studies of Saturated Phenomena. (R. Horner, V. Berraud, Trans.), New York: Fordham University Press.

Mohanty, J. N. (1985) The Destiny of Transcendental Philosophy, in: Mohanty, J. N. The Possibility of Transcendental Philosophy, Dordrecht: Nijhoff, pp. 213–222.

Petrescu, A. (2013) The Transcendental-Phenomenological Perspective on Intersubjectivity: Various Aspects, in: Procedia – Social and Behavioral Sciences, 71, pp. 14–20.

Priest, S. (2002) The Subject in Question: Sartre’s Critique of Husserl in The Transcendence of the Ego. London: Routledge.

Sartre, J.-P. (1960) The Transcendence of the Ego. (F. Williams, R. Kirkpatrick, Trans.). New York: Hill and Wang.

Schäfer, R. (2012) Les transformations de l’Erkenntnishteorie dans la critique husserlienne de Descartes. (É. Mehl, Trad.), in: Les Cahiers philosophiques de Strasbourg, 32, pp. 325–341.

Schrader, G. A. Jr. (1983) Kant and Phenomenology, in: W. L. McBride, C. O. Schrag (Eds.). Phenomenology in a Pluralistic Context (Selected Studies in Phenomenology & Existential Philosophy), New York: State Univ. of New York Press, pp. 120–138.

Suzuki, F. (2012) The Cogito Proposition of Descartes and Characteristics of His Ego Theory, in: Bulletin of Aichi University of Education, 61 (Humanities and Social Sciences), pp. 73–80.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-15

Номер

№ 1(33) (2020)

Розділ

ПАМ’ЯТІ НЕЛЛІ ІВАНОВОЇ-ГЕОРГІЄВСЬКОЇ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).