СМІХ І МІФ (ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОВІДНОСИН)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.2(34).218079Ключові слова:
міф, сміх, культура, семіотика, знакАнотація
Поняття «міф» розуміється в широкому сенсі як особлива синкретична
форма світосприйняття, заснована швидше на чуттєвості, ніж на розумі,
яка не припускає аналітики, містить готові образи, що прямо впливають
на емоційну і несвідому сферу та стимулюють до певних типів поведінки.
Сміх як соціальне явище виникає в тісному взаємозв’язку з міфом як першою формою культури, на тій же основі, що й міф та у рамках міфу. Але сміх постає як реакція на міф, як свого роду критика міфу.
Посилання
Averinczev, S.S. (1992) Bakhtin, smekh, khristianskaya kultura [Bakhtin,laughter, Christian culture], in: M. M. Bakhtin kak filosof, Moskva, Nauka, pp. 7–19.
Bogdanov, K. A. (2001) Povsednevnost i mifologiya [Everyday Life and Mythology], in: Issledovaniya po semiotike folklornoj dejstvitelnosti, Spb., Iskusstvo SPb, 438 p. Retrieved April 5, 2020 from https://www.booksite.ru/ localtxt/pov/sed/nev/nost/9.htm
Zajczev, D. S. (2003) Mif v kulture: Istoki i sovremennost [Myth in Culture: Origins and Modernity]: dis. kandidat kulturol. nauk: 24.00.01Teoriya istoriya kultury. Nizhnevartovsk, 162 p. Retrieved April 5, 2020 from https://www.dissercat.com/content/mif-v-kulture-istoki-i-sovremennost
Karpiczkij, N. N. (2010) A. F. Losev: fenomenologiya mifologicheskogo soznaniy[A. F. Losev: the phenomenology of mythological consciousness], in: Nauka o cheloveke: gumanitarnye issledovaniya, vyp. 2(6), Omsk, pp123–132.
Kassirer, E. (2002a) Filosofiya simvolicheskikh form [Philosophy of symboliforms]. T.1. Yazyk, Moskva-SPb.: Universitetskaya kniga, 272 p.
Kassirer, E. (2002b). Filosofiya simvolicheskikh form [Philosophy of symboliforms]. T. 2. Mifologicheskoe myshlenie, Moskva-SPb., Universitetskaykniga, 280 p.
Kozinczev, A. G. (2002) Ob istokakh antipovedeniya, smekha i yumora (etyud o shhekotke) [On the origins of antibehavior, laughter and humor (a ticklish study)], in: Kozinczev, A. G. Smekh: istoki i funkczii, Spb., Nauka, pp5–43.
Kozinczev, A. G. (2007) Chelovek i smekh [Man and laugh], Spb., Aletejya, 236 p.
Kolomy“cz, D.M. (2017) Mif kak otrazhenie svojstv chelovecheskogo soznaniya [Myth as a reflection of the properties of human consciousness], in: Vestnik KAZGUKI, vyp. 2, Kazan, pp. 17–20.
Levi-Bryul, L. (1994) Sverkhestestvennoe v pervobytnom myshlenii [Primitives and the Supernatural], Moskva, Pedagogika-Press, 608 p.
Levi-Stros K. (2001) Strukturnaya antropologiya [Structural anthropologyper. s fr. Vyach.Vs. Ivanova, Moskva, EKSMO-Press, 512 p.
Losev, A.F. (1957) Antichnaya mifologiya v eyo istoricheskom razvitii [Ancient mythology in its historical development], Moskva, Uchpedgiz, 620 p.
Losev, A. F. (2001) Dialektika mifa. Dopolnenie k «Dialektike mifa» [The dialectic of myth. Supplement to the “Dialectic of Myth”], sost., podgoteksta A. A. TakhoGodi, V. P. Troiczkij, Moskva, Mysl, 559 p.
Losev, A. F. (1963) Istoriya antichnoj estetiki (rannyaya klassika) [History of ancient aesthetics (early classics)], Moskva, Vyssh. shkola, 443 p.
Lotman, M. Yu. (2002) Semiotika kultury v Tartusko-Moskovskoj semioticheskoshkole. Predvaritelnye zamechaniya [Semiotics of culture in the TartuMoscow semiotic school. Preliminary remarks in: History and typology of Russian culture], in:Istoriya tipologiya russko-kultury, Spb., IskusstvoSPB, pp. 5-20. Retrieved March 10, 2020 from http://www.ruthenia.ru/lotmantxt/mlotman02.html#T22
Malinovskij, B. (1998) Magiya, nauka i religiya [Magic, Science and Religion], Moskva, Refl-buk, 290 p.
Mar kov, B. V. ( 2011 ) Lyudi i znaki : antropologiya mezhlichnostnoj
kommunikaczii [People and Signs : Ant hropology of Interpersonal
Communication], Spb., Nauka, 667 p.
Marks, K. (1958) Vvedenie (Iz ekonomicheskikh rukopisej 1857–1858 godov) [Introduction. Economic Manuscripts of 1857–1858], in: Marks K., E“ngel“s F. Soch. 2-e izd. T. 12, Moskva, Gospolitizdat, pp. 709-738.
Pivoev, V .M. (1991) Mifologicheskoe soznanie kak sposob osvoeniya mira [ Mythological consciousness as away of mastering the world],
Petrozavodsk, Kareliya, 111 p. Retrieved March 25, 2020 from http:// filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000933/st000.shtml
Redkozubova,O. S., Romakh, O. V(2008) Fenomenologiya smekha v kulture [The phenomenology of Laughter in Culture], in: Analitika kulturologii,vyp. 1(10), Tambov. Retrieved April 10, 2020 from http://analiculturolog.ru/journal/archive/item/532-article_14-2.html
Rudnev, V.P. (1997) Slovar kultury XX veka [Dictionary of 20th Century Culture], Moskva, Agraf, 384 p.
Frejdenberg, O. M. (1998) Mif i literatura drevnosti [The Myth and Literature of Antiquity], Moskva, Izdatelskaya firma «Vostochnaya literatura» RAN, 800 p.
Frejdenberg, O. M. (1997) Poetika syuzheta i zhanra [Poetics of plot andgenre]. Podgotovka teksta, spravochno-nauchnyj apparat, predvarenie posleslovie N. V. Braginskoj, Moskva, Labirint, 448 p.
Shatin, Yu. V. (2003). Mif i simvol kak semioticheskie kategorii [Myth and Symbol as semiotic categories], in: Yazyk i kultura, Novosibirsk, pp. 7–10. Retrieved March 15, 2020 from http://www.lingvotech.com/shatin-03
Yung, K. G. (1994) Sovremennyj mif o «nebesnykh znameniyakh» [The modern myth of the «heavenly signs»], in: Karl Gyustav Yung o sovremennykh mifakh: Sb. trudov, Moskva, Praktika, 251 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
