МЕТАМОДЕРНІЗМ ЯК СПОСІБ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОСТІ В САТИРИЧНИХ ТРАГІКОМЕДІЯХ ПАОЛО СОРРЕНТІНО

Автор(и)

  • Олена Петриківська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.2(34).218106

Ключові слова:

постмодернізм, метамодернізм, іронія, естетизація, інтерпретація, афект, нова щирість

Анотація

Стаття посвячена реконструкції метамодерністського дискурсу іронії через його художні переробки в сатиричних трагікомедіях італійського режисера Паоло Соррентіно. Такий формат обговорення «проблеми метамодернізму» дозволяє отримати більш об’ємне уявлення про досвід сучасності. Відносно предмета статті реалізований філософсько-антропологічний підхід. Експлікована метамодерністська інтерпретація сучасності, особливості кіномови П. Соррентіно, виявлені концептуальні підстави культурної програми метамодернізму.

 

Посилання

Agamben, D. (2007) Iskusstvo, bez-dejatelnost, politika [Art, no-activity, politics], in Sociologicheskoe obozrenie, t. 6, № 1, pp. 41–46.

Aronson, O., Petrovskaja, E. (2014) Chto ostaetsja ot iskusstva [What remains of art], Moskva, Institut problem sovremennogo iskusstva, 344 p.

Bojm, S. (2019) Budushhee nostal’gii [The future of nostalgia], per. s angl. Strugach A., Moskva, NLO, 680 p.

Vattimo, D. (2002) Prozrachnoe obshhestvo [Transparent society], per. s it. Novikova, D., Moskva, Logos, 128 p.

Vermjulen, T., van den Akker, R. (2015) Zametki o metamodernizme [Notes on Metamodernism]. Retrieved April 25, 2020 from http:// metamodernism.ru/ notes-on- metamodernism/.

Gilen, P. (2015) Bormotanie hudozhestvennogo mnozhestva. Globalnoe iskusstvo, politika i postfordizm [The mumbling of the art set. Global art, politics and post-Fordism], per. Tabenkina M., Moskva, Ad Marginem, 288 p.

Gornyh, A. (2016) Kak my dozhili do nastojashhego kino [How We Lived to the Real Movie], in Sinij divan. Filosofsko-teoreticheskij zhurnal. Pod redakciej Eleny Petrovskoj, vyp. 21, Moskva, Tri kvadrata, pp. 194–219.

Deljoz, Zh., Gvattari, F. (1998) Chto takoe filosofija? [What is philosophy?], per. s fr. Zenkina, S. N., Moskva, Institut jeksperimental’noj sociologii, Spb., Aletejja, 288 p.

Kakoj modern? Filosofskie refleksii nad situaciej post/nedo/after-post/postpost…modernizma (2010) [What is modern? Philosophical reflections on the situation of post / under / after-post / post-post ... modernism], pod red. Starodubcevoj, L. V., Harkov, HNU imeni V. N. Karazina, 374 p.

Metamodernizm. Istorichnost. Affekt i Glubina posle postmodernizma (2020) [Metamodernism. Historicity, Affect and Depth after Postmodernism], per. s angl. Lipki, V. M., vstup. st. Pavlova, A. V.] Moskva, RIPOL klassik, 496 p.

Osborn, P. (2019) Globalnoe Novoe vremja i sovremennost [Global modernity and modernity], in: Hudozhestvennyj zhurnal. № 109. Retrieved April 25, 2020, from http://moscowartmagazine.com/issue/93/article/2061.

Pavlov, A.V. (2019) Postpostmodernizm: kak socialnaja i kulturnaja teorii objasnjajut nashe vremja [Post-postmodernism: how social and cultural theories explain our time], Moskva, Izdatelskij dom «Delo» RANHiGS, 560 p.

Petrovskaja, E. (2019) Vozmushhenie znaka. Kultura protiv transcendencii [Indignation of the sign. Culture versus transcendence], Moskva, Common place, 288 p.

Petrovskaja, E. V. (2010) Teorija obraza [Image theory], Moskva, RGGU, 281 p.

Plahov, A.S. (2017) Rezhissery nastojashhego, t. 1. Vizionery i megalomany [Directors of the present. T. 1. Visionaries and megalomaniacs]. Moskva, Palmira, 312 p.

Plesner, H. (2004) Stupeni organicheskogo i chelovek: Vvedenie v filosofskuju antropologiju [The Steps of the Organic and Man: An Introduction to

Philosophical Anthropology], per. s nem. Gardzhikurbanova, A. G., Moskva, ROSSPEN, 368 p.

Tarhanova, K. (2017) Period pervogo infarkta. «Molodoj papa», rezhisser Paolo Paolo Sorrentino], in: Iskusstvo kino. Janvar № 1. Retrieved April 20, from old.kinoart.ru/archive/2017/01/period-pervogo-infarkta-molodoj-paparezhisser-paolo-sorrentino.

Shavlohova, A., Shental, A. (2016) Grjem Harman: «Za jestetikoj – budushhee filosofii». Filosof, kotoryj prevratilsja v demonicheskuju zebru [Graham Harman: «Aesthetics is the future of philosophy». A philosopher who turned into a demonic zebra]. Retrieved April 25, 2020, from https:// www.colta.ru/articles/art/12175-grem-harman-za-estetikoy-buduscheefilosofii.

Jampolskij, M. B. (2018) Park kultury: kultura i nasilie v Moskve segodnja [Culture Park: Culture and Violence in Moscow Today], Moskva, Novoe izdatelstvo, 198 p.

Bishop, C. (2012) Artificial Hells: Participatory Art and the Politics of Spectatorship, London, New York, Verso, 384 p.

Bunnell, N. (2015) Oscillating from a Distance: A Study of Metamodernism in Theory and Practice, in: Undergraduate Journal of Humanistic Studies. Spring, vol. I, pp. 1–8.

Hutcheon, L. (2002) The Politics of Postmodernism, New York, London, Routledge, 232 p.

O’Sullivan, S. (2001) The Aesthetic of Affect Thinking Art Beyond Representation, in: Angelaki Journal of Theoretical Humanities, vol. 6, #3 (December), pp. 126–140.

Rudrum, D., Stavris, N. (eds.) (2015) Supplanting the Postmodern. An Anthology of Writings on the Arts and Culture of the Early 21st Century. New York, London, New Delhi, Sydney, Bloomsbury Academic. 400 p.

Vermeulen, T. and van den Akker, R. (2010) Notes on Metamodernism, in: Journal of Aesthetics and Culture, # 2: pp. 1–14.

Опубліковано

2022-08-02

Номер

№ 2(34) (2020)

Розділ

СМІХ МИСТЕЦТВА ТА МИСТЕЦТВО СМІХА

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).