DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.2(34).218119

ЯПОНСЬКІ АНІМЕ У КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ ГУМОРУ: ГЛОБАЛЬНА ЛОКАЛЬНІСТЬ

Софія Руських

Анотація


У статті на основі теорії діалогу культур, глоболокалізації та альтерглобалізму здійснюється інтерпретація семантики японських аніме як виявів філософії гумору. Семіотика гумору виражає його подвійний код як єдності означника та означуваного. Автор використовує класифікацію функцій гумору на прикладі японських матеріалів аніме: гумор як інструмент протесту та гумор як інструмент легітимації. Автор показує, що японська традиція виходить за межі даної опозиції, здійснюючи декодування самого коду, і репрезентуючи гумор як текст у тексті та елемент перебудови суб’єкта.


Ключові слова


глоболокалізація; альтерглобалізм; гумор; аніме; легітимація; протест; подвійне кодування; текст у тексті; означник; означуване

Повний текст:

PDF

Посилання


Beytson, G., Dzhekson, D., Heyli, Dzh., Uiklend, Dzh. H. (1993) K teorii shizofrenii [To the theory of schizophrenia], v: Moskovskiy psihoterapevticheskiy zhurnal, № 1. Retried April 28, 2020, from https:// psyjournals.ru/files/25725/mpj_1993_n1_Bateson_Jackson.pdf

Bilchenko, E. (2016) «Religiyniy kitch» yak mehanizm stvorennya geroya v diskursi posttotalitarnoi konflIktnosti: mischanin versus fanatik [«Religious kitsch» as a mechanism for creating a hero in the discourse of post-totalitarian conflict: a bourgeois versus a fanatic], v: Religiya ta sotsium. № 3–4 (23–24), pp. 42–49.

Kundera, M. (2004) Den, kogda Panurg ne sumeet rassmeshit [The day when the panurg will not be able to laugh], v: Kundera, M. Narushennyie zaveschaniya. Sankt-Peterburg, Azbuka-klassika, pp. 7–38.

Lotman, Yu. M. (1989) Problema vizantiyskogo vliyaniya na russkuyu kulturu v tipologicheskom osveschenii [The problem of Byzantine influence on Russian culture in typological lighting], v: Vizantiya i Rus, Moskva, Nauka, pp. 227–235.

Rayhert, K. V. (2015) Kulturnaya industriya otaku [The otaku cultural industry], v: Aktualni problemy filosofii ta sotsiologii, Dnipro, № 4, pp. 110–114.

Rayhert, K. (2019) Neo Tokio kak zhivoy organizm v anime «Akira» [Neo Tokyo as a living organism in the anime «Akira»], v: Δόξα / Doksa. Vyp. 2 (32), Odesa, pp. 278–289.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Бейтсон, Г., Джексон, Д., Хейли, Дж., Уикленд, Дж. Х. (1993) К теории шизофрении, в: Московский психотерапевтический журнал, № 1. Дата обращения: 28.04.2020. Режим доступа: https://psyjournals.ru/files/25725/mpj_1993_n1_Bateson_Jackson.pdf

Більченко, Є. (2016) «Релігійний кітч» як механізм створення героя в дискурсі посттоталітарної конфліктності: міщанин versus фанатик, в: Релігія та соціум, № 3–4 (23–24), сс. 42–49.

Кундера, М. (2004) День, когда Панург не сумеет рассмешить, в: Кундера, М. Нарушенные завещания. Пер. с фр. М. Таймановой, СПб., Азбука-классика, сс. 7–38.

Лотман, Ю. М. (1989) Проблема византийского влияния на русскую культуру в типологическом освещении, в: Византия и Русь, Москва, Наука, сс. 227–235.

Райхерт, К. В. (2015) Культурная индустрия отаку, в: Актуальні проблеми філософії та соціології. № 4, Дніпро, сс. 110–114.

Райхерт, К. (2019) Нео Токио как живой организм в анимэ «Акира», в: Δόξα / Докса, Вип. 2 (32), Одеса, сс. 278–289.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.