«РІШУЧА БОРОТЬБА ЗІ СМІХАЧАМИ-ОДИНАКАМИ»: ТВОРЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ СМІХОВИХ ПРАКТИК В РАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Автор(и)

  • Катерина Єремєєва Український державний університет залізничного транспорту

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.2(34).218132

Ключові слова:

інституалізований дискурс, сміхова культура, колективні практики, суб’ект та об’єкт гумору

Анотація

Стаття присвячена проблемі творення колективних ідентичностей в радянському суспільстві за допомогою сміхових практик. З’ясовано, що сміх в офіційному радянському дискурсі асоціювався з «народністю» та «стихією», які потребували організації та контролю. Зроблено висновок, що апелюючи до народної сміхової культури, радянські культурні діячі намагались виробити образ колективного «ми», по-різному використовуючи типовість та стереотипність з метою створення образів «Своїх» та «Чужих».

 

Біографія автора

Катерина Єремєєва, Український державний університет залізничного транспорту

Kateryna Yeremieieva

Посилання

Bakhtin, M. (1990) Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovya i Renessansa [Francois Rabelais and its world], Moskva, Khudozhestvennaya literatura, 543 p.

Vishnya, O. (1959) Vot tak pishu [This is how I write], v: Sovetskiy fel’yeton, Moskva, Gospolitizdat, 528 p.

Dmitriyev, A. (1998) Sotsiologiya politicheskogo yumora [Sociology of the political humor], Moskva, Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 332 p.

Zamyatin, Ye (1998) Sochineniya [Works], Moskva, Kniga, 608 p.

Yeremyeyeva, K. (2018) Byty satyroyu: zhurnal «Perets» v sotsiokulturnomu seredovyshchi Radyanskoyi Ukrayiny [To beat by satire: the magazine «Pepper» in the socio-cultural environment of the Soviet Ukraine], Kharkiv, Rarytety Ukrayiny, 200 p.

Instruktsiya khudozhnikam-korrespondentam (khudkoram) (1924) [Instructions for correspondent artists (to artistic directors)], v: Krokodil, Vol. 26, Moskva, pp. 6–7.

Kalinin, I. (2013) Smekh kak trud i smekh kak tovar (stakhanovskoye dvizheniye i kapitalisticheskiy konveyyer [Laughter as labor and laughter as a commodity (the Stakhanov movement and the capitalist conveyor)], v: Novovoye literaturnoye obozreniye. vol. 121, Moskva, NLO, pp. 113–129.

Lunacharskiy, A. (1964) Budem smeyat’sya [Let’s laugh], v: Lunacharskiy, A. Sobr. soch.: Vol. 3. Moskva, Khudozhestvennaya literatura, 1964, pp. 78– 79.

Martin, R. (2009) Psikhologiya yumora [The psychology of humor], Spb., Piter, 480 p.

Mass, V., Erdan, N (1991) Zasedaniye o smekhe [Session about laughter], v: Moskva s tochki zreniya. Moskva, Iskusstvo, 368 p.

Narodni usmishky: anekdoty, zharty, dotepy, buval?shchyny, nebylytsi (1993) [Folk smiles: anecdotes, jokes, jokes, adventures, fables], Kyiv, Dnipro, 310 p.

Raykin, A. (1993) Vospominaniya [Memories], Spb., MP RITS «Kult-informpress», 448 p.

Trauberg, L. (1983) Mir naiznanku: Social’no-kriticheskie motivy v amerikanskoj kinokomicheskoj 1910–1930-h godov [The World Inside Out: Socio-Critical Motives in American Kinocomic 1910–1930s], Moskva, Iskusstvo, 304 p.

Ushakin, S. (2013) «Smekhom po uzhasu»: o tonkom oruzhii shutov proletariata [«Laughter in horror»: on the subtle weapon of the clowns of the proletariat], v: Novoye literaturnoye obozreniye: Teoriya i istoriya literatury, kritika i bibliografiya, vol. 3, SPb: NLO, pp. 130-162.

Fuko, M. (1996) Chto takoye avtor [What is an author], v: Fuko, M. Volya k istine: po tu storonu znaniya, vlasti i seksualnosti: raboty raznykh let, Moskva, Kastal. 448 p.

Fine, G. (1977) Humour in situ: The role of humour in small group culture in: It’s a funny thing, humour, NY, Pergаmon Press, pp. 315–318.

Long, D. (1988) Wit and humour in discourse processing in: Discourse Process. vol. 11 (1), pp. 35–60.

Scott, J. (1985) Weapons of the Weak: Everyday Forms of Peasant Resistance, New Haven, Yale University Press, 245 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-07

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНІ КОМПОНЕНТИ СМІШНОГО