«РІШУЧА БОРОТЬБА ЗІ СМІХАЧАМИ-ОДИНАКАМИ»: ТВОРЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ СМІХОВИХ ПРАКТИК В РАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.2(34).218132Ключові слова:
інституалізований дискурс, сміхова культура, колективні практики, суб’ект та об’єкт гуморуАнотація
Стаття присвячена проблемі творення колективних ідентичностей в радянському суспільстві за допомогою сміхових практик. З’ясовано, що сміх в офіційному радянському дискурсі асоціювався з «народністю» та «стихією», які потребували організації та контролю. Зроблено висновок, що апелюючи до народної сміхової культури, радянські культурні діячі намагались виробити образ колективного «ми», по-різному використовуючи типовість та стереотипність з метою створення образів «Своїх» та «Чужих».
Посилання
Bakhtin, M. (1990) Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovya i Renessansa [Francois Rabelais and its world], Moskva, Khudozhestvennaya literatura, 543 p.
Vishnya, O. (1959) Vot tak pishu [This is how I write], v: Sovetskiy fel’yeton, Moskva, Gospolitizdat, 528 p.
Dmitriyev, A. (1998) Sotsiologiya politicheskogo yumora [Sociology of the political humor], Moskva, Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 332 p.
Zamyatin, Ye (1998) Sochineniya [Works], Moskva, Kniga, 608 p.
Yeremyeyeva, K. (2018) Byty satyroyu: zhurnal «Perets» v sotsiokulturnomu seredovyshchi Radyanskoyi Ukrayiny [To beat by satire: the magazine «Pepper» in the socio-cultural environment of the Soviet Ukraine], Kharkiv, Rarytety Ukrayiny, 200 p.
Instruktsiya khudozhnikam-korrespondentam (khudkoram) (1924) [Instructions for correspondent artists (to artistic directors)], v: Krokodil, Vol. 26, Moskva, pp. 6–7.
Kalinin, I. (2013) Smekh kak trud i smekh kak tovar (stakhanovskoye dvizheniye i kapitalisticheskiy konveyyer [Laughter as labor and laughter as a commodity (the Stakhanov movement and the capitalist conveyor)], v: Novovoye literaturnoye obozreniye. vol. 121, Moskva, NLO, pp. 113–129.
Lunacharskiy, A. (1964) Budem smeyat’sya [Let’s laugh], v: Lunacharskiy, A. Sobr. soch.: Vol. 3. Moskva, Khudozhestvennaya literatura, 1964, pp. 78– 79.
Martin, R. (2009) Psikhologiya yumora [The psychology of humor], Spb., Piter, 480 p.
Mass, V., Erdan, N (1991) Zasedaniye o smekhe [Session about laughter], v: Moskva s tochki zreniya. Moskva, Iskusstvo, 368 p.
Narodni usmishky: anekdoty, zharty, dotepy, buval?shchyny, nebylytsi (1993) [Folk smiles: anecdotes, jokes, jokes, adventures, fables], Kyiv, Dnipro, 310 p.
Raykin, A. (1993) Vospominaniya [Memories], Spb., MP RITS «Kult-informpress», 448 p.
Trauberg, L. (1983) Mir naiznanku: Social’no-kriticheskie motivy v amerikanskoj kinokomicheskoj 1910–1930-h godov [The World Inside Out: Socio-Critical Motives in American Kinocomic 1910–1930s], Moskva, Iskusstvo, 304 p.
Ushakin, S. (2013) «Smekhom po uzhasu»: o tonkom oruzhii shutov proletariata [«Laughter in horror»: on the subtle weapon of the clowns of the proletariat], v: Novoye literaturnoye obozreniye: Teoriya i istoriya literatury, kritika i bibliografiya, vol. 3, SPb: NLO, pp. 130-162.
Fuko, M. (1996) Chto takoye avtor [What is an author], v: Fuko, M. Volya k istine: po tu storonu znaniya, vlasti i seksualnosti: raboty raznykh let, Moskva, Kastal. 448 p.
Fine, G. (1977) Humour in situ: The role of humour in small group culture in: It’s a funny thing, humour, NY, Pergаmon Press, pp. 315–318.
Long, D. (1988) Wit and humour in discourse processing in: Discourse Process. vol. 11 (1), pp. 35–60.
Scott, J. (1985) Weapons of the Weak: Everyday Forms of Peasant Resistance, New Haven, Yale University Press, 245 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
