ФЕНОМЕНОЛОГИЯ ЧЕРНОГО ЮМОРА

Автор(и)

  • Вахтанг Иванович Кебуладзе Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2004.5.223844

Анотація

Мое небольшое феноменологическое исследование природы черного юмора будет отталкиваться от следующего тезиса: Главным объектом черного юмора является феномен смерти. В первой части своей статьи я собираюсь эксплицировать этот тезис в феноменологической перспективе, задаваемой некоторыми высказываниями Э.Гуссерля и К.-Х. Лембека. В этом рассмотрении комплементарным понятию смерти будет понятие интерсубъективности. Во второй части статьи я попытаюсь реферативно представить некоторый моменты феноменологических концепций интерсубъективности А. Шюца и Ж.-П. Сартра, которые, на мой взгляд, являются релевантными для темы моего исследования. В третьей части я, наконец, обращусь к конкретным примерам черного юмора и попробую проинтерпретировать их в терминах смысловых структур, выделенных мной в первых двух частях данного исследования.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-01-25

Номер

№ 5 (2004): ЛОГОС І ПРАКСИС СМІХУ

Розділ

СМІХ НА ПЕРЕТИНІ МИСЛЕННЯ І МОВИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).