ЯЗЫК И ИДЕАЛЬНАЯ ПРЕДМЕТНОСТЬ СМЫСЛОВ В ФЕНОМЕНОЛОГИИ Э. ГУССЕРЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2004.6.224272Анотація
Проблема существования объективно-идеальных предметностей имеет огромное значение для обоснования научного знания, по крайней
мере, в рамках классической гносеологической парадигмы. Для
последней характерно стремление познать объективную истину как
таковую в ее непосредственном самоприсутствии. Возможность
достижения этого намерения считается вполне осуществимой силам
человеческого разума. Выделяется некая третья область автономных
идеальных объектов (Б. Больцано, Г. Фреге, Э. Гуссерль, Н. Гартман, К. Поппер и др.), не совпадающая ни с окружающим нас миром объективных вещей, ни с психическими образованиями. Познающий субъект лишь обнаруживает уже существующие истины в процессе познания. Мышление и язык – лишь посредники, абсолютно прозрачные средства, презентирующие нам познаваемые истины, которые существуют независимо от того, познает ли их кто-либо или нет.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).