СМЕХОВЫЕ «ЯЗЫКОВЫЕ ИГРЫ»: ПОДМЕНА ПРАВИЛ И ЭФФЕКТ УЗНАВАНИЯ
Анотація
Построение и анализ различных «языковых игр» – важнейшая методологическая стратегия «позднего» Витгенштейна, причём под «языковой игрой» понимается некое «… единое целое: язык и действия, с которыми он переплетён». Указывая на бесконечное многообразие «языковых игр»: «отдавать приказы и выполнять их», «описывать внешний вид объекта или его размеры», «информировать о событии», «решать арифметические задачи» и т. д., – Витгенштейн в качестве примера упоминает и следующие игры: «острить; рассказывать забавные истории». Но даже если бы и не упомянул, представляется, что для анализа феномена смеха (смешного) именно как единства языка и действий, обращение к рассмотрению семейства особых смеховых «языковых игр»3 , таких как шутки, ирония, сарказм, анекдоты, каламбуры и т. д., чрезвычайно плодотворно.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
