ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИЕ ЕДИНИЦЫ С КОМПОНЕНТОМ-ЗООНИМОМ «КОНЬ» (НА МАТЕРИАЛЕ УКРАИНСКОГО, ТУРЕЦКОГО И АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКОВ)
Анотація
Смех – явление, трудно поддающееся определению. Один из возможных способов определения понятия «смех», так сказать, «апофатический» в буквальном значении слова – отрицательный, т. е. отделение смеха от того, чем он не является, поиски антитезы смеху. Попытки найти антитезу смеху предпринимались неоднократно. Такими антитезами назывались плач, страх, стыд, серьезность, возвышенное, трагическое, лирическое и т. п. Однако все существующие определения смеха, дававшиеся со времен Аристотеля до сего дня, нельзя назвать ни совершенными, ни исчерпывающими. Смех как бы выскальзывает за всякие отводимые ему пределы и вторгается в сферы, казалось бы, ему противопоказанные. Смех – это, прежде всего, культурный феномен и должен рассматриваться в социокультурном контексте, во взаимосвязи со всеми другими культурными явлениями. Цель данной статьи – рассмотреть проблемы функционирования смеха в культуре, его связь и отношения с некоторыми «несмешными» сторонами социокультурной действительности.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).