ДРУГОЕ БЫТИЕ, ИЛИ КРАЙНОСТИ ЦИНИЗМА И УЛЫБКА
Анотація
Несколько лет назад я написал эссе “Циничный смех”. Недавно я перечитал его и увидел, что в нём не раскрыто то значение улыбки и смеха циника, когда они подчёркивают последнюю бессмысленность слов. В самом деле, следует глубже задуматься над претензией циника: его смех и улыбка апеллируют к природе, к первичной истине, предшествующей всем словам, всем “догмам цивилизации”. Поэтому, если хотим что-то существенное противопоставить улыбке и смеху циника, не следует втягиваться в спор о безусловной истине. В циничной улыбке как предельном обосновании цинизма выражен отказ от разумного предельного обоснования. Так циник даёт понять, что разум не может быть судьей в споре об истине, поскольку сам обвинен в предвзятости и односторонности.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
