«ТЕАТР ФИЛОСОФСКОЙ ШУТКИ» У КСЕНОФАНА
Анотація
Общеизвестно, что юмор, шутка, ирония занимают особое место в великом наследии философов античности. Именно на ранних ступенях философской мысли юмор находит и, даже можно сказать, отвоевывает свое особое место в рассуждении и мышлении. Особое место в этом отношении занимает Ксенофан, острые философские шутки и насмешки которого, по меткому замечанию А. Маковельского, «задевали все святыни эллинского общества». И если проблеме иронии Сократа как методу познания мира и человека посвящено немало философско-эстетических работ, то выявление и проблема юмора в философском наследии досократиков имеют более чем скромную традицию. Этим объясняется значимость выбранной для данной статьи темы
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
