ДО ПИТАННЯ ПРО СПЕЦИФІКУ КОМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТУ В УКРАЇНСЬКИХ ВЕРТЕПНИХ ВИСТАВАХ
Анотація
Традиційно вистава українського вертепу складалася з двох частин: поважно-релігійної та комічно-побутової. Сполучення цих елементів відоме ще з часів середньовіччя. Але драма українського вертепу поєднувала серйозне та комічне своєрідно. Якщо в західних виставах побутові сценки гралися між діями і сюжетно ніяк не були пов’язані з основним ходом релігійного дійства, виконуючи суто розважальну функцію, то в українському вертепі комічна вистава була доволі самостійною та відокремленою від сакральної дії Різдва, що й викликало потребу окремого простору. Так, в архітектурі вертепних скриньок мирські сценки займали цілий поверх: якщо сакральні герої діяли на верхньому ярусі, то профанні персонажі – тільки на долішному. Такий чіткий, навіть строгий, розподіл вертепної дії, де персонажі грали виключно на своєму просторі, не втручаючись у інший, є однією з найголовніших ознак, що різнить наш вертеп від його західних аналогів, наприклад крешів та шопок. На цю своєрідність українського вертепу вказували О. І. Білецький, П. І. Житецький, М. К. Йосипенко, П. О. Морозов, М. І. Петров, І. Я. Франко.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).