ПАРАДИГМЫ И ДРЕВНЕГРЕЧЕСКИЙ КОСМОС
Анотація
В литературе последнего времени стала общим местом критика последствий научно-технического прогресса, которая соотносится с обсуждением пределов развития, границ научного, технического и социального творчества, конца истории. Нередки попытки отыскать в прошлом исторические периоды или цивилизации, отличающиеся в своих ценностных ориентирах от современной техногенной цивилизации, что может способствовать построению иной модели существования человечества. Между тем, в истории мысли уже имели место культурные и философские парадигмы, задававшие не прогрессистскую модель научного и социального развития, не отношение к миру как неисчерпаемой кладовой человека-господина природы, а напротив, предполагавшие идеи живого и одушевленного мира, целесообразности, космической гармонии. Среди них важное место принадлежит древнегреческой идее космоса, которую можно рассматривать как культурную парадигму, задававшую и способ повседневной жизни, и образ теоретической мысли. Цель статьи – выявление места древнегреческой парадигмы космоса среди культурных и научных парадигм.
Посилання
Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства.– М., 1994.
Волков Г. Н. У колыбели науки.– М.: Молодая гвардия, 1971.
Гадамер Г.-Г. Істина і метод.– Т. 1.– К.: Юніверс, 2000.
Гайденко П. П. Проблема рациональности на исходе XX века // Вопросы философии.– 1991.– №6.
Декарт Р. Избранные произведения.– М.,1957.– Т. 1.
Кун Т. Структура научных революций.– М.: Прогресс, 1977.
Пуанкаре А. Избранные труды.– Т. III.– М., 1974.
Рожанский И. Д. Античная наука.– М.: Наука, 1980.
Степин В. С. Научное познание и ценности технотронной цивилизации // Вопросы философии.– 1989.– № 10.
Уитроу Дж. Структура и природа времени.– М.: Знание, 1984
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).