ЛИНИЯ АНАКСАГОРА И ГОЛОГРАФИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ ВНЕНАУЧНОГО ЗНАНИЯ

Автор(и)

  • Антон КРАВЧИК Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Ukraine

Анотація

Существует вопрос в философии, который мог бы быть назван «великим», суть которого в соотношении категорий «целое» и «часть». Со времён античности известен принцип «целое больше своих частей», из которого следует понимание целого как объекта, составленного из частей, содержащего свои части, но, при этом, приобретающего новые свойства относительно своих частей. Часть представляет собой «хорошо отделимый» (реально или мысленно) фрагмент, осколок целого, причём целое репрезентирует себя только через всю механическую совокупность своих частей. Этот принцип канонизирован авторитетом Аристотеля и стал неотъемлемым атрибутом научного подхода: он лежит в основании науки Нового времени. Во всех существующих логиках отношение «частей» и «целого» эксплицируются с помощью того или иного типа включения. На этом принципе базируется также теория множеств Г. Кантора, которая работает с элементами как хорошо отделимыми локализированными объектами произвольной природы. Подход теории множеств к описанию реальности является не столь безоблачным, так как были обнаружены парадоксы Б. Рассела и другие противоречия при редуцировании мира к множеству хорошо отделимых, локализованных друг от друга объектов.

Посилання

Антология мировой философии: В 4-х т.  Т. 2.  М.: Мысль, 1972.

Болдырёв Н. Сократов круг // Сократ и др. Биографические повествования.– Челябинск: Урал, 1995.

Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу.– М.: Мысль,1975.

Лейбниц Г. Монадология // Лейбниц Г. Соч.: В 4-х т.- Т. 1.- М.: Мысль, 1982.- С. 413–430.

Лейбниц Г. Новые опыты о человеческом разумении // Лейбниц Г. Соч.: В 4-х т.- Т. 2.- М.: Мысль, 1983.- С. 47–545.

Левченко В. Л. Становление рациональности в греческой философии // Δοξα /Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип. 4. Грецький спадок і сучасність.- Одеса, 2003.- С. 61–75.

Лосский Н. О. Мир как органическое целое // Лосский Н. О. Избранное.– М.: Правда, 1991.

Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян.- М.: Мысль, 1996.

Рожанский И.Д. Анаксагор.– М.: Мысль, 1983.

Фрагменты ранних греческих философов.– М.: Наука, 1989.

Фуко М. Археология знания / Пер. с фр.- СПб.: Гуманитарная Академия; Университетская книга, 2004.

##submission.downloads##

Опубліковано

2005-12-15

Номер

№ 8 (2005): ГРЕЦЬКА ТРАДИЦІЯ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ

Розділ

ДАВНЬОГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ ТА КУЛЬТУРА

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).