НАРОДЖЕННЯ АНТИЧНОГО РАЦІОНАЛІЗМУ: РАННЯ ФІЗИКА
Анотація
Для современного человека рациональное мировоззрение возникает в качестве неизбежного a priori самой первой попытки саморефлексии. Современный человек обречен видеть вокруг себя порядок еще до того, как отваживается на попытку уяснить, что же это такое – «мир» и он сам. Окружающий мир не вызывает у него удивления, поскольку он уже обладает надежным знанием о мире. Сегодня трудно понять, почему учение первых философов вызывало столько эмоций как у адептов этого нового мировоззрения, так и у его противников. Очевидно, учение первых натурфилософов представляло мир столь необычным, что и философия и объявленная ей картина мира, скрытая от неискушенного взора, но доступная и столь привлекательная для философского ума, вызывали удивление. Об этом свидетельствует Платон, когда говорит, что это чувство, удивление, в высшей степени присуще философу, ведь именно оно является началом философии. Если Платона занимала, если можно так сказать, психологическая сторона удивления как начала философии, то Аристотель указал и на историческое первенство удивления. В «Метафизике» он, повторяя мысль своего великого предшественника, пишет, что сначала – речь здесь идет о первых натурфилософах – стали «удивляться» необычному вокруг себя, а затем, продвинувшись в такого рода занятиях, перешли к более важным – исследованию состояний Луны, Солнца и звезд и, наконец, природы в целом.
Посилання
Ницше Ф. Рождение трагедии.– М.: Ad Marginem, 2001.
Онианс Р. На коленях богов.– М.: Прогресс-Традиция, 1999.
Natorp P. Platos Ideenlrhre.– Berlin, 1923.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).