АЛЕКСАНДР И АРИСТОТЕЛЬ: ИМПЕРИЯ ПРОТИВ ДЕМОКРАТИИ

Автор(и)

  • Олександр Володимирович МИХАЙЛЮК Національна металургійна академія України, Ukraine

Анотація

Попытки анализа и сопоставления демократического и имперского типа государственности неоднократно предпринимались в работах ученых различной специализации – историков, философов, политологов, культурологов (см., напр., список литературы в конце статьи). Часто сопоставление империи и демократии оказывалось ценностно окрашенным, понятие империи наделялось изначально отрицательным, а демократии – положительным значением. В данной статье делается попытка рассмотреть проблему генезиса и соотношения демократического и имперского типа сознания, может быть, несколько схематично, не столько в конкретно-историческом, сколько в историко- культурологическом аспекте. На примере деятельности Александра Македонского рассматривается противостояние имперского и полисно- рабовладельческого мировоззрений.

Посилання

Аверинцев С. С. От берегов Босфора до берегов Евфрата: литературное творчество сирийцев, коптов и ромеев в І тысячелетии н. э. // От берегов Босфора до берегов Евфрата.– М., 1987.

Андреев Ю. В. Античный полис и восточные города-государства //Античный полис.– Л., 1979.

Аристотель. Политика // Аристотель. Сочинения: В 4-х т.– Т. 4.– М., 1984.

Боннар А. Греческая цивилизация.– Т. 3.– М., 1991.

Гумилев Л. Н. География этноса в исторический период.– Л., 1990.

Дьяконов И. М., Якобсон В. А. «Номовые государства», «территориальные царства», полисы и «империи»: проблемы типологии // Вестник древней истории.– 1982.– № 2.

Кошеленко Г. А. Древнегреческий полис // Античная Греция. Становление и развитие полиса: В 2 т.– Т. 1.– М., 1981.

Оргиш В. П. Истоки христианства: культурно-исторический генезис.– Минск, 1991.

Платон. Тимей // Платон. Сочинения. В 3-х т.– Т. 3. Ч. 1.– М., 1971.

Поршнев Б. Ф. Социальная психология и история.– М., 1979.

Сапронов П. А. Культурология: Курс лекций по теории и истории культуры.– СПб., 1998.

Строгецкий В. М. Полис и империя в классической Греции.– Нижний Новгород, 1991.

Франк С. Пушкин об отношениях между Россией и Европой // Пушкин в русской философской критике. Конец ХІХ–первая половина ХХ в.– М., 1990.

Фролов Э. Д. Рождение греческого полиса.– Л., 1988.

Чанышев А. А. История политических учений. Классическая западная традиция (античность–первая четверть XIX в.).– М., 2000.

Шпенглер О. Закат Европы.– Т. 1.– М., 1993.

Ясперс К. Смысл и назначение истории.– М., 1991.

##submission.downloads##

Опубліковано

2005-12-15

Номер

№ 8 (2005): ГРЕЦЬКА ТРАДИЦІЯ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ

Розділ

ДАВНЬОГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ ТА КУЛЬТУРА

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).