АРИСТОТЕЛЬ И ПРОТЕСТАНТСКАЯ МЕТАФИЗИКА XVII ВЕКА
Анотація
Историко-философская традиция обычно связывает имя Аристотеля со схоластикой и философию Нового времени рассматривает как результат развития антисхоластических, направленных, в частности, против Аристотеля, философских течений, которые возникли еще в эпоху Возрождения. Стремление вывести философию Нового времени только из философии Декарта и английского эмпиризма привело, на наш взгляд, к искаженному представлению о ее теоретических источниках и, в частности, о роли Аристотеля и аристотелизма в формировании философских доктрин Нового времени, поскольку игнорирует очевидный факт: во 2-ой половине XVI века в Италии и в первой половине XVII века в Германии начинается расцвет аристотелизма. Цель данной статьи состоит в том, чтобы отчасти восполнить этот пробел и показать, какое влияние поздний аристотелизм оказал на философию Нового времени и, в частности, на протестантскую метафизику XVII века.
Посилання
Лейбниц Г. В. Сочинения в 4-х томах.– М.: Мысль, 1982–1989.
Guhrauer G. E. Joachim Jungius und sein Zeitalter.– Stuttgart und Tübingen: J.G. Gottachter Verlag, 1850.
Jungius J. Über den Propädeutischen Nutzen der Mathematik // Beiträge zur Jungius Forschung, hrsg. von A. Meyer.– Hamburg, 1929.
Jungius J. Praecipuae Opiniones Physicae.– Hamburgi, 1679.
Jungius J. Logica Hamburgensis. Ed. Rudolf W. Meyer.– Hamburg, 1957.
Kangro H. Joachim Jungius’ Experimente und Gedanken zur Begründung der Chemie als Wissenschaft.– Wiesbaden, 1968.
Leinsle U.G. Das Ding und Methode. Methodische Konstitution und Gegenstand der frühen protestantischen Metaphysik. 1. Teil.– Augsburg: Maro Verlag, 1985.
Leinsle U. G. Reformnersuche protestantischer Methaphysik im Zeitalter des Rationalismus.– Augsburg: Maro Verlag, 1988.
Ìelanchton P.. Opera quae supersunt omnia. Vol. XII, 1846.
Moll K. Der junge Leibniz. Bd.I. Die wissenschaftliche Problemstellung seines ersten Systementwurfs. Der Anschluß an Erhard Weigels Scientia generalis.– Stuttgart–Bad Canstatt, 1978.
Petersen P. Geschichte der Aristotelischen Philosophie im Protestantischen Deutschland.– Leipzig, 1921.
Risse W. Die Logik der Neuzeit. 1. Band. 1500-1640.– Stuttgart–Bad Canstatt, 1964.
Schüling H. Die Geschichte der axiomatischen Methode im 16. und beginnenden 17. Jahrhundert.– Hildesheim–New York, 1969.
Wundt M. Die deutsche Schulmetaphysik des 17. Jahrhundert.– Tübingen, 1939.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
