ФЕНОМЕНОЛОГИЯ Э. ГУССЕРЛЯ В СВЕТЕ УЧЕНИЯ ПЛАТОНА О РОЛИ СОЗЕРЦАНИЯ РАЗУМА В ПОЗНАНИИ
Анотація
ХХ век засвидетельствовал распространенность того понимания познавательного процесса, которое восходит к Канту и утверждает опосредованный характер познания, что не допускает возможности получения истинного знания путем интеллектуального созерцания. С начала века, в рамках позитивистских школ процедура обоснования познания и поиска критериев истинности знания либо помещалась преимущественно в семантическую сферу, ограничиваясь логико- грамматическими дефинициями, сводя понятие истины к совокупности логических согласований, либо не выходила за рамки установления буквальных соответствий теоретических суждений фактам, фиксируемым протокольными предложениями, что в обоих случаях в конце концов создавало ущербный образ познания. К концу века философия постмодерна, сознавая, с одной стороны, беспомощность этих позитивистских концепций, а с другой, исчерпанность классических метафизических подходов, обосновывающих достоверность знания онтологическими основаниями (Богом, Абсолютной Истиной, абсолютным бытием трансцендентального субъекта), пришла к неутешительным скептически-нигилистическим заключениям.
Посилання
Вальденфельс Б. Вступ до феноменології.– К.: Альтерпрес, 2002.– 176 с.
Гадамер Х.-Г. Актуальность прекрасного / Пер. с нем.– М.: Искусство,
– 367 с.
Гадамер Х.-Г. К предыстории метафизики // Топос. Философско-
культурологический журнал.– Минск, 2000.– №2.– С. 20–37.
Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической
философии. Кн. I. Общее введение в чистую феноменологию.– М.: ДИК, 1999.– 336 с.
Гуссерль Э. Картезианские размышления.– СПб.: Наука, Ювента, 1998.– 316 с.
Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная
феноменология. Введение в феноменологическую философию / Пер. с нем. Д. В. Скляднева.– СПб.: Фонд Университет; «Владимир Даль», 2004.– 400 с.
Гуссерль Э. Логические исследования: Пролегомены к чистой логике.–
К.: Вентури, 1995.– 256 с.
Гуссерль Э. Логические исследования. Т. ІІ (1) / Пер. с нем. В. И.
Молчанова // Гуссерль Э. Собр. Соч.– Т. 3 (1).– М.: Гнозис, ДИК, 2001.–
с.
Гуссерль Э. Начало геометрии. Введение Ж. Деррида / Пер. с франц. и
нем. М. Маяцкого.– М. Ad Marginem, 1996.– 268 c.
Гуссерль Э. Философия как строгая наука // Труды семинара по
герменевтике (Герменеус). Вып. 1: Сб. науч. тр. / Одес. Гос. консерватория; общ-во «Одесская гуманитарная традиция».– Одесса:
Принт Мастер, 1999.– С. 255–316.
Декарт Р. Рассуждение о методе // Декарт Р. Избранные произведения / Пер. с франц. и лат. Ред. и вступ. статья В. В. Соколова.– М.: Госполитиздат, 1950.– С. 257–318.
Платон. Государство // Платон. Собр. соч.: В 4-х т.– Т. 3.– М.: Мысль,
– С. 79–420.
Платон. Софист // Платон. Собр. соч.: В 4-х т.– Т. 2.– М.: Мысль, 1993.– С. 275–345.
Платон. Теэтет // Платон. Собр. соч.: В 4-х т.– Т. 2.– М.: Мысль, 1993.–
С. 192–274.
Платон. Федон // Платон. Собр. соч.: В 4-х т.– Т. 2.– М.: Мысль, 1993.–
С. 7–80.
Платон. Федр // Платон. Собр. соч.: В 4-х т.– Т. 2.– М.: Мысль, 1993.–
С. 135–191.
Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. I. Вопросы 1-43.– К.: Эльга; Ника-
Центр; М.: Элькор-МК, 2002.– 560 с.
Фрагменты ранних греческих философов. Ч. I. От эпических
теокосмогоний до возникновения атомистики.– М.: Наука, 1989.– 576 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
