ІДЕЇ АНТИЧНОГО ГЕДОНІЗМУ В ЕТИЦІ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ

Автор(и)

  • Марія Кашуба Інститут державного управління НАДУ при Президентові України., Україна

Анотація

В античній Греції сформулювався гедонізм та близький до нього евдаймонізм як моральний принцип, що критерієм моральної поведінки запроваджував осягнення насолоди душевного спокою. Витоки гедонізму сягають вчення Демокріта, який вважав, що основна мета й рушійний мотив людського життя є добрий стан духу – евтимія як “врівноваженість”, “гармонія”, “безтурботність”, “незворушність”, “безпристрасність”, “тиша”, “незнання страху”, “блаженний стан”. Сам філософ не ідентифікує цей стан із насолодою (вдоволенням), а вважає його метою життя: “Мета життя – “добрий стан духа” (“евтимія”), який не тотожний вдоволенню, як деякі, не зрозумівши як слід, витлумачили; а такий стан, при якому душа живе безтурботно й спокійно, не хвилювала жодним страхом, ні боязню демонів, ні будь-якою іншою пристрастю”. Проте, є у Демокріта й розуміння насолоди, що дозволяє ствердити гедоністичну спрямованість його етики. Один із його фрагментів засвідчує таку спрямованість: “...але ж вдоволеність і невдоволеність становлять межу між корисним і шкідливим.

Посилання

Гусейнов А., Иррлитц Г. Краткая история этики.– М.: Мысль, 1987.– 562 с.

Іваньо І. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди.– К.: Наукова думка, 1983.– 269 с.

Кашуба М. В. Идеи Эпикура в Киево-Могилянской академии // Отечественная философская мысль ХІ-ХVІІ вв. и греческая культура.– К.: Наукова думка, 1991.– С. 258–265.

Материалисты Древней Греции. – М.: Госполитиздат, 1955.– 238 с.

Памятники этической мысли на Украине ХVІІ–первой половины ХVІІІ ст.– К.: Наукова думка, 1987.– 527 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2005-12-15

Номер

Розділ

РЕЦЕПЦІЯ АНТИЧНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЮ КУЛЬТУРОЮ