ФИЛОСОФИЯ ПЛАТОНА И ФИЛОСОФИЯ ВСЕЕДИНСТВА: ПРОБЛЕМА ПРЕЕМСТВЕННОСТИ И ВЗАИМОСВЯЗИ
Анотація
В настоящее время представители многих областей гуманитарного знания и, прежде всего, философии и социологии, обращаются к наследию российской религиозно-философской традиции в поисках ответов на вопросы, которые ставит нам наша действительность. Ведь, как справедливо отмечает Н. Ю. Матвеева, говоря о русских религиозных философах, «они достигли выдающихся результатов в осмыслении духовной сути происходивших событий, их связи с мировой и российской историей». На наш взгляд, интерес к наследию российской религиозно-философской традиции постоянно воспроизводится благодаря его полифоничности и парадоксальности, предполагающим возможность всё новых и новых интерпретаций. Теоретическое наследие российской религиозно-философской традиции характеризуется не просто парадоксальностью, но даже еретичностью. Во всяком случае, многие идеи русских религиозных философов «серебряного века» вызывали и вызывают недоверие и подозрительность со стороны представителей ортодоксального православия.
Посилання
Акулинин В. Н. Философия всеединства: От В. С. Соловьёва к П. А.
Флоренскому.– Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1990.– 158 с.
Булгаков С. Н. Софийность хозяйства // Русский космизм: Антология
философской мысли.– М.: Педагогика-Пресс, 1993.– С. 131–141.
Вершина В. А. Неоплатонизм и философия всеединства С. Л. Франка // Δοξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип. 4. Грецький спадок і сучасність.– Одеса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2003.– С. 350–358.
Доброхотов А. Л. Сергій Николаевич Булгаков // Русские философы (конец XIX – середина ХХ века): Антология.– Вып. 1.– М.: Книжная палата, 1993.– С. 72–81.
Зёрнов Н. М. Русское религиозное возрождение ХХ века.– Париж: YMCAPRESS, 1974.– 382 c.
Крымский С. Б., Павленко Ю. В. Софийная основа сакральной топографии древнего Киева // Collegium. Международный научный журнал.– К., 2001.– № 11.– С. 4–29.
Лихачёв Д. С. Три основы европейской культуры и руський исторический опыт // Наше наследие.– 1991.– № VI (24).– С. 15–16.
Матвеева Н. Ю. Методология социального познания в русской религиозной философии // Социологические исследования.– 2004.– № 1.– С. 61–69.
Панков А. А. К вопросу о взаимоотношении западной и русской философий // Тезисы докладов и выступлений на Всероссийской научной конференции «Русская философия: преемственность и роль в современном мире».– Ч. 2.– СПб., 1992.– С. 53–55.
Панков А. А. Даниил Хармс как представитель русской смеховой и
религиозно-философской традиции // Δοξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип.5. Логос і праксис сміху.– Одеса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2004.– С. 343–348.
Панков А. А. Религиозные взгляды Г. С. Сковороды и их влияние на
российскую философию и литературу // Філософія і література. Матеріали ХІ Харківських міжнародних Сковородинських читань.– Харків: Прометей- Прес, 2004.– С. 80–83.
Сильницкий Г. Г. Разум человека по учениям исхастского и схоластическогобогословия // Синергия. Проблемы аскетики и мистики Православия. Научный сборник под общей редакцией Хоружего С. С.– М.: Издательство Ди-Дик, 1995.– С. 249–271.
Сумченко И. В. Учение Платона в религиозно-философском наследии России (вторая половина XIX – первая половина XX ст.) // Δοξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип. 4. Грецький спадок і сучасність.– Одеса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2003.– С. 341–349.
Суходуб Т. Д. Памяти Сергея Булгакова // Collegium. Международный научный журнал.– К., 2001.– № 11.– С. 190–193.
Хоружий С. С. Идея всеединства от Гераклита до Бахтина // Хоружий С. С. После перерыва. Пути русской философии.– СПб.: Алетейя; Русский Христианский Гуманитарный Институт, 1994.– С. 32–66.
Хоружий С. С. София – Космос – Материя: устои философской мысли отца Сергия Булгакова // Хоружий С. С. После перерыва. Пути русской
философии.– СПб.: Алетейя; Русский Христианский Гуманитарный
Институт, 1994.– С. 67–99.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
