УНІВЕРСАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ДЕЯКИХ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ: СЕМІОТИКА МІСТА В СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ “МЕТАФОР ПЕРВІСНОЇ СВІДОМОСТІ” ОЛЬГИ ФРЕЙДЕНБЕРГ

Анотація

Вже перебіжний погляд на поняттєвий апарат семіотичного аналізу культурологічного феномену міста демонструє чітку репрезентацію в ньому глибинних смислових структур, що сходять до категорій граничних підставин (КГП) – народження, життя, смерть та безсмертя – та світоглядних кодів – аліментарного, еротичного, агресивного та інформаційного, які є універсаліями культури. Показовою у цьому плані є програма спецкурсу доктора М. С. Уварова „Антропологія Міста. Судьба та символи Петербургу”, де розкриваються фізіологічні, „фізіономічні”, містознавчі, семіотичні, метафізичні та інші аспекти великого міста тощо. До тем цього курсу, що мають явні універсально- культурні категоріальні підвалини, слід віднести рубрики „Життя та смерть міста як особистості”, „Христос та Антихрист”, „Міфологічні символи життя, смерті та безсмертя” (вітальна, мортальна та імморальна універсалії), „Любов та ненависть” (еротичний та агресивний коди), „Храм і торжище” (вітальність у духовному та приниженому, гендлярсько-аліментарному аспектах), „Пам’ять і несвідоме в долі міста”, „Пророки й пророцтва”, „Мова міста” (інформаційний код), „Трансформація ликів Влади”, „Петербург як „рана” та „жертовний камінь” історії” (агресивний код).