СОВРЕМЕННОСТЬ И АНТИЧНОСТЬ. О ТОЛКОВАНИИ СОКРАТА ФРИДРИХОМ НИЦШЕ
Анотація
Традиционно считалось, что Ницше толкует Сократа весьма странно. Так, уже исследователь древности Вильгельм Нестле в 1890 году указывал на своевольную интерпретацию ранних греческих философов со стороны Ницше. В 1921 г. философ Курт Хильдебранд, принадлежавший к кругу поэта Стефана Георге, в книге «Соревнование Ницше с Сократом и Платоном», с которой он защищал диссертацию у неокантианца Пауля Наторпа, предоставил анализ противоречивых граней ницшевской критики Сократа. Также и Герман Коген удостоверяет неосведомленность Ницше в отношении истоков философии в древнегреческой мысли. Но если вспомнить, что в Базеле Ницше получил должность профессора классической филологии, едва ли можно упрекнуть его в незнании сохранившихся текстов ранних греческих философов. К тому же возникает вопрос о том, что же подвигло Ницше создать такое представление о первых философах, которое принципиально отличается от традиционных философско-исторических взглядов и выглядит в свете новейшей филологической критики как настоящая переоценка. Является ли это представление намеренной «переоценкой» греческой древности? Но что, собственно, есть переоценка? В какой мере Ницше, в чем его и принято упрекать, переоценивает греческую античность, связывая ее с проблемами своего времени? Что это за проблемы, и какие вопросы они охватывают для Ницше?
Посилання
Bauch, Bruno: Die Diskussion eines modernen Problems in der antiken Philosophie, in: Logos, Bd. V. (1914/155), 145–164.
Borsche, Tilman: Nietzsches Erfindung der Vorsokratiker, in: Josef Simon (Hg.), Nietzsche und die philosophische Tradition I, Würzburg 1985, 62–87.
Cancik, Hubert und Cancik-Lindemaier, Hildegard: Friedrich Nietzsche und seine Antike in Deutschland, Stuttgart.Weimar 1999.
Cohen, Hermann: Einleitung mit kritischem Nachtrag zur neunten Auflage der Geschichte des Materialismus von Friedrich Albert Lange in dritter, erweiterte Auflage, Leipzig 1914.
Nestle, Wilhelm: Friedrich Nietzsche und die griechische Philosophie. In: ders., Griechische Weltbedeutung in ihrer Bedeutung für die Gegenwart. Vorträge und Abhandlungen, Darmstadt 1969, 255–295.
Nietzsche, Friedrich: an Erwin Rohde, 15. Dezember 1870, in: Sämtliche Briefe. April 1869 – Mai 1872, Kritische Studienausgabe, hrsg. v. Giorgio Colli und Mazzino Montinari, Bd. 3.
Nietzsche, Die Geburt der Tragödie (1872), Kritische Studienausgabe, hrsg. v. G. Colli und M. Montinari, Bd. 1, München 1988.
Nietzsche, Die Philosophie im tragischen Zeitalter der Griechen (1873), Kritische Studienausgabe, hrsg. v. G. Colli und M. Montinari, Bd. 1, München 1988, 799– 872.
Nietzsche, Homer und die klassische Philologie. Antrittsrede an der Universität Basel, gehalten am 28. Mai 1869, in: ders., Nachgelassene Werke. Zweite Abteilg., Bd. IX, Leipzig 1903, 1–24.
Nietzsche, Menschliches, Allzumenschliches, Kritische Studienausgabe, hrsg. v. G. Colli und M. Montinari, München 1988, KSA 2
Nietzsche, Nachgelassene Fragmente 1875-1879, Kritische Studienausgabe, hrsg. v. G. Colli und M. Montinari, München 1988, Bd. 8.
Nietzsche, Notizen zu Wir Philologen (1874/75), Kritische Studienausgabe, hrsg. v. G. Colli und M. Montinari, Bd. 8, München 1988.
Nietzsche, Vom Nutzen und Nachteil der Historie für das Leben, Kritische
Studienausgabe, hrsg. v. G. Colli und M. Montinari, München 1988, Bd. 1.
Riehl, Alois: Über Begriff und Form der Philosophie (1872), in: Philosophische Studien aus vier Jahrzehnten, Leipzig Quelle und Meyer 1925, S. 91–174, hier: S. 97.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
