Самотність і відчай людини в новелах Василя Стефаника

Автор(и)

  • Р. Галуйко Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2021.1(35).246719

Ключові слова:

Стефаник, екзистенційні проблеми, вибір, самотність, відчай, байдужість

Анотація

Розглядаються проблеми самотності й відчаю в новелах Василя Стефаника. Майстер виділяє два види самотності: самотність як відчай людини, приреченої на вибір у байдужому світі, і самотність старих батьків, покинутих дітьми живими, чи загиблими. Страждання самотніх людей, їх відчай і розпач змушують замислитись над призначенням людини, над вибором її існування і в сучасному світі.

Посилання

Ilnytskiy, M. (1995) Vid «Molodoyi Muzy» do «Prazhkoyi shkoly» [From “Young Muse” to “Prague School”]. Lviv, Instytu ukrayinoznavstva im. I. Krypyakevycha NAN Ukrayiny, 318 p.

Kotsyubynska, M. (1992) «Bezlychno holi obrazky» i bile svitlo absolyutu [“Impersonally naked samples” and the white light of the absolute], in: Slovo i chas, № 5, pp. 54–59.

Stefanyk, V. (1949) Povne zibrannya tvoriv, u 3-kh tt. Novely [Complete collection of works, in 3 volumes. Novels], Kyiv, Vyd-vo AN URSR, t. 1, 374 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-22

Номер

№ 1(35) (2021)

Розділ

ЕКЗІСТЕНЦІЙНІ ВИМІРИ В ЛІТЕРАТУРІ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).