Діалогічна форма як виразник філософської позиції Платона: випадковість чи необхідність?

Автор(и)

  • В. Мацьків Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2021.1(35).246734

Ключові слова:

діалогічна форма, Платон, істина, драматичний підхід, анонімність, непроглядність, пандіалогізм, невловимість

Анотація

Важливість діалогічної форми для розуміння філософії Платона довгий час не визнавалася дослідниками, однак наразі ситуація разюче змінилася. У платонівських дослідженнях наявна група дослідників, які намагаються підштовхнути всю царину до пандіалогізму. Відповідно до цієї позиції, філософію Платона неможливо віднайти в його діалогах через «непроглядність» діалогічної форми. У статті розглянуті деякі аргументи проти такого погляду та показано, чому використання діалогу Платоном виходило з внутрішньої необхідності.

Посилання

Aristotl (2018) Poetyka [Poetics]. Kharkiv, Folio, 154 p.

Platon (2017) Apolohiya Socrata.Dialohy [The Apology of Socrates]. Dialogues. Kharkiv, Folio, 409 p.

Platon (2018) Benket [Symposium]. Lviv, Vydavnytstvo UKU, хіі+220 p.

Platon (1999) Derzava [Republic]. Kyiv, Osnovy, 355 p.

Beversluis, J. A. (2006) Defense of Dogmatism in the Interpretation of Plato. in: Oxford Studies in Ancient Philosophy, Vol. 31, pp. 85–111.

Cooper, J. M. & Hutchison, D. S. (Ed.) (1997) Plato: Complete Works. Indianapolis, Hackett Publishing Company, vii–xxx+1808 p.

Corlett, J. A. (2005) Interpreting Plato’s Dialogues. Las Vegas, Parmenides Pub, 137 p.

Corlett, J. A. (2018) Interpreting Plato Socratically: Socrates and Justice. Springer, Cham, 243 p.

Cornford, F. M. (ed. and trans.) (1941) The Republic of Plato. Oxford, Clarendon Press, xxvii+356 p.

Diogenes Laertius (2013) Lives of EminentPhilosophers. Cambridge, Cambridge UP, 943 p.

Finkelberg, M. (2019) The Gatekeeper: Narrative Voice in Plato’s Dialogues. Leiden; Boston, Brill, 190 p.

Friedländer, P. (1969) Plato 3. The Dialogues.Second and Third Periods.Translated by Hans Meyerhoff. London, Routledge and Kegan Paul, 626 p.

Guthrie, W. K. C. (1975) A History of Greek Philosophy, Volume IV: Plato – the Man and his Dialogues: Earlier Period. Cambridge, Cambridge UP, viii+603 p.

Grote, G. (2009) Plato and the Other Companions of Sokrates (Vol. 1). Cambridge, Cambridge University Press, xxxix+564 p.

Kahn, Ch. H. (1996) Platoandthe Socratic Dialogue: ThePhilosophical Useof a Literary Form. Cambridge, CambridgeUniversityPress, xx+430 p.

Nails, D. (1995) Agora, Academy, and the Conduct of Philosophy. Dordrecht, Kluwer Academic Publishers, xix+264 p.

Plato (1966) Plato in Twelve Volumes, Vol. 7. (Bury, R. G.,trans.). Cambridge, MA, HarvardUniversityPress; London, William Heinemann Ltd.

Plato (1903) Platonis Opera. In John Burnet (Ed.). Oxford, Oxford University Press. Retrieved from http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.01.0175.

Press, G. A. (2007) Plato: A Guide for the Perplexed. London–New York, Continuum International Publishing Group, 240 p.

Schleiermacher, F. (1973) Introductions to the Dialogues of Plato.Translated by William Dobson. London, Pitt, 466 p.

Shorey, P. (1903) The Unity of Plato’s thought. Chicago, Decennial Publications of the University of Chicago, 86 p.

Stefanini L. (1949) Platone (2 ed.). Padova, CEDAM, 491 p.

Szlezak, Th. A. (1978). Dialogform und Esoterik: Zur Deutung des platonischen Dialogs Phaidros, in: Museum Helveticum, vol. 35, No. 1, pp. 18–32.

Tigerstedt, Е. N. (1977) Interpreting Plato. Stockholm: Almqvist&Wiksell, 157 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-22

Номер

№ 1(35) (2021)

Розділ

ЛІТЕРАТУРА ЯК ДЖЕРЕЛО ФІЛОСОФСЬКИХ ПОШУКІВ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).