М. Ф. ФРЕЙДЕНБЕРГ І ЙОГО РОДИНА: ОДЕСЬКИЙ СЛІД У РОСІЙСЬКІЙ КУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2021.1(35).246740Ключові слова:
культурне середовище, Михаїл Фрейденберг, Борис Пастернак, історія публіцистики, історія літератури, історія техніки, Одеса, російська культура, єврейська культураАнотація
Дослідницька традиція, яка склалася щодо певних явищ культури, часто обмежена рамками національних культур, специфікою персоналії, яка вивчається, та її творчою діяльністю. При цьому культурні та соціальні запити, які складають основу цих досліджень, фактично не передбачають конвертацію виявлених культурних цінностей із однієї національної (культурної) традиції до іншої. Так, однозначному визначенню культурної ідентичності навряд чи піддаються представники прикордонних територій, а також територій, які мали фактичну екстериторіальність, свободу у виборі культурної ідентифікації, як, наприклад, Одеса. Тут маргінальність зони культурного прикордоння створювала свій унікальний культурний топос, зі своєю «змішаною» ідентичністю, для якої територіальні, етнічні, культурні та мовні кордони не були абсолютними, були рухливими, створювали умови для формування, здавалося б, суперечливих уявлень про «східний захід», про «імперську єврейськість», «єврейську російськість» тощо. Для єврея-одесита більше значення мали власно-національна (єврейська) чи імперська (російська) складова. Внутрішні суперечності, які мали ці ідентифікаційні моделі, або розв’язувалися на користь однієї з цих моделей, або усувалися завдяки локальній ідентифікаційній моделі, яку давало найближче оточення, яку ми називаємо середовищем. У статті ми маємо бажання показати цей середовищний вплив через особистість Михаїла Філіповича Фрейденберга, який відомий історикам науки та техніки як винахідник, але мало відомий літературознавцям (зокрема, як батько Ольги Михайлівни Фрейденберг і дядя Бориса Леонідовича Пастернака). На наш погляд, уваги заслуговує опис художніх і публіцистичних, а також сатиричних творів М. Ф. Фрейденберга. З його ім’ям інтелектуальне середовище Одеси кінця ХІХ століття набуває цілісний вигляд, разом із тим оголюючи проблему «інтелектуальної тисняви» імперської провінції.
Феномен середовища концептуалізується на прикладі родини М. Ф. Фрейденберга та стосунків з родичами, а також на описі впливу середовища на російську культуру кінця ХІХ – першої половини ХХ століття через становлення особистостей О. М. Фрейденберг і Б. Л. Пастернака. Спираючись на наявні біографічні дані, мемуари, щоденники й інші документи, важливо подолати дисциплінарні межі та показати, як середовище сприяє реалізації творчих можливостей і як воно ці можливості задає.
Посилання
Barkovskaya, O. (2001) Pasternak, “Pchyolka” i Osa [Pasernak, “Pchyolka” and Osa], v: Migdal Times, № 7 (February). Retrieved 16.04.2017 from http://www.migdal.org.ua/times/7/3023/.
Bozhko, A. (2005) Napravlenie lyuboe, podhodyascheye k trebovaniyam vremeni [Any direction that suits the requirements of the time], v: Migdal Times, № 63 (September-October). Retrieved 16.04.2017 from http://www.migdal.org.ua/forum/5670/.
Braginskaya, N. V. (1998) Posleslovie ko vtoromu izdaniyu [Afterword to the second edition], v: Freidenberg O. M. Mif i literature drevnosti, the 2nd edition, Moskva, Vostochnaya literature, pp. 745–766.
Braginskaya, N. V. (2017) Russkaya revolutsiya v memuarakh i pismakh O. M. Freidenberg [Russian Revolution in the memoirs and letters by O. M. Freidenberg], v: Voprosy Literatury, № 5, Moskva, p. 9–20.
Freidenberg, M. F. (1889) Russkiy v Parizhe: Iz vospominanij russkogo neposeda [Russian Russian in Paris: From the memoirs of a Russian fidget], Odessa, Tipografia M. Freidenberga, 144 p.
Freidenberg, O. M. (2017) Pismo L. O. Pasternaku, osen 1923 [The Letter to Leonid Pasternak, autumn 1923], v: Novoe o Pasternakah. Materialy Pasternakovskoj konferencii 2015 goda v Stenforde, Moskva, Azbukovnik, pp. 21–25.
Galerkina, B. L. (1996 (1998)) Minuvsheye segodnya. Episodii [The past today. Episodes], v: Russian Studies. Yezhekvartalnik russkoy filologii i kultury, vol. 2, № 4, p. 353–433.
Goryanskaya, S. F. (1889) Pervye besplatnye gorodskie chitalni v Sankt-Peterburge (Organizatsiya ikh i itogi deyatelnosti za 1888 god) [The first free city reading rooms in St. Petersburg (Their organization and the results of their activities for 1888)], v: Russkaya mysl, № 10, p. 86–96.
Kostenko (Glazyrina), N. Y. (1994) Problemy publikatsii memuarnogo i epistolyarnogo naslediya uchyonykh: po materialam lichnogo arkhiva prof. O. M. Freidenberg [Problems of publishing the memoir and epistolary heritage of scientists: based on the materials of the personal archive of Prof. O. M. Freudenberg]. Graduation work. Russian State Humanitarian University, East-arch. in-t, Fac. arch. affairs, Department of Archeography. Moskva, RSHU, 130 p. Retrieved 16.04.2017 from http://freidenberg.ru/Issledovanija/Diplom/Glava1/1.
Kuzicheva, A. P. (2006) Teatralnaya Kritika rossiyskoy provintsii 1880–1917: kommentirovannaya antologiya [Theater criticism of the Russian province: 1880–1917: comment.anthology], Moskva, Nauka, 592 p.
Likht, R. Chernovik biografii Pasternaka [Draft of Pasternak’s biography]. Retrieved 16.04.2017 from http://www.port-folio.org/2006/part168.htm.
Losich, N. I. & Bazhitova L. I. (2010) Dve stihii (o mnogogrannom talante M. F. Freidenberga [Two Elements (on the multifaceted talent of M. F. Freudeiberg)], v: Telekommunikatsii: istoriya innovatsiy: Materialy Tretikh nauchnykh chteniy pamyati A. S. Popova. posvyashchennykh Dnyu radio – prazdniku rabotnikov vsekh otrasley svyazi (6 maya 2010 g.), Sankt-Peterburg, Centralnyi muzey svyazi imeni A. S. Popova, pp. 176–183.
Masanov, I. F. (1956) Slovar psevdonimov russkih pisatelej, uchenyh i obshchestvennyh deyatelej: V 4 t. [Dictionary of pseudonyms of Russian writers, scientists and public figures: in 4 vol.], vol. 1, Moskva, Knizhnaya palata, 442 p.
Masanov, I. F. (1960) Slovar psevdonimov russkih pisatelej, uchenyh i obshchestvennyh deyatelej: V 4 t. [Dictionary of pseudonyms of Russian writers, scientists and public figures: in 4 vol.], vol. 4, Moskva, Knizhnaya palata, 558 p.
Osa [Freidenberg, M. F.] (1885) Nahodchivyi redaktor i «evrejskiy vopros» [The resourceful editor and the “Jewish Question”], Odessa, Tipografia “Odesskogo vestnika”, 8 p.
Osa [Freidenberg, M. F.] (1886) Gamletovskiy vopros. Monolog kassira [Hamlet’s question. The cashier’s monologue], Odessa, Tipografia “Odesskogo vestnika”, 16 p.
Pasternak, B. (1981) Perepiska s Olgoy Freidenberg [Correspondence with Olga Freudenberg], New York, London, Harcourt Brace Jovanovich, 377 p.
Pasternak, B. (2000) Pozhiznennaya privyazannost: perepiska s O. M. Freidenberg [Lifelong attachment: correspondence with O. M. Freudenberg], Moskva, Art-Flex, 416 p.
Pasternak, L. O. (1975) Zapisi raznykh let [Notes of different years], Moskva, Sovetskiy hudozhnik, 287 p.
[Polyakov, A. S.] (1919) I. G. Yaron [Necrologue], v: Biruch, № 17–18 (April), p. 319.
Rabinyantz, A. G. (2001) Boris Pasternak i Peterburg [Boris Pasternak and Petersburg], v: Peterburgskiy Rerikhovskiy sbornik [The St. Petersburg Roerich Collection], vol. 4, Sankt Peterburg, Izdatelstvo Saankt Peterburgskogo universiteta, pp. 254–261.
Roginskiy, V. N. (1950) Izobretatel sistemy avtomaticheskoj telefonnoj svyazi [Inventor of the automatic telephone communication system], v: Vestnik svyazi, № 7 (124) (July), pp. 20–23.
Roginskiy, V. N. (1976) Vklad russkih izobretateley v razvitie avtomaticheskoy kommunikacii [Contribution of Russian inventors to the development of automatic communication], v: Elektrosvyaz, № 3, pp. 55–60.
Rovda, K. I. (1965) Vosmidesyatye gody. Shekspir pered narodnoj auditoriej. Izdaniya perevodov i peredelok. Novye perevody (K. Sluchevskij, S.A. Yuriev, Dm. Min, P. Gnedich, D. V. Averkiev, A. Meskovskiy) [The eighties. Shakespeare in front of a popular audience. - Editions of translations and alterations. New translations (K. Sluchevsky, S. A. Yuryev, Dm. Min, P. Gnedich, D. V. Averkiev, A. Meskovsky)], v: Shekspir i russkaya kultura, Moskva, Sankt Peterburg, Nauka, pp. 627–698.
Schurova, T. (2012) “I svetlo, i legko, I otradno…” [“It is both light, and easy, and pleasant...”], v: Almanac “Deribasovskaya-Rishelevskaya”, № 50, pp. 314–326.
Troitskiy, S. A. (2014) Yazyk kak instrument cenzury [Language as a tool of censorship], v: Obretenie smysla. Chtenie i pismo kak filosofskaya problema, Sankt Peterburg, Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo, pp. 60–68.
Troitskiy, S. A. (2019) Konstrukt travmy kak osnova dlya formirovaniya topograficheskoy ierarhii [The trauma construct as a basis for the forma tion of a topographic hierarchy], v: NZ, № 1, pp. 123–131.
Tyulyakov, S. (2009) Familia masterov vysokoy marki [Family of high level masters], v: Voenno-promyshlennyi kurier, № 43 (309) (November 4). Retrieved 16.04.2017 from http://vpk-news.ru/articles/5991.
Yaron, G. M. (1960) O lyubimom zhanre [On the favorite genre], Moskva, Iskusstvo. Retrieved 16.04.2017 from http://krotov.info/libr_min/28_ya/ro/n_1.htm.
Complex Identities: Jewish Consciousness and Modern Art (2001), edited by Matthew Baigell and Milly Heyd. New Brunswick, NJ: Rutgers University Press, 301 p.
Das Recht des Bildes: jüdische Perspektiven in der modernen Kunst; [anläβlich der Ausstellung Das Recht des Bildes – Jüdische Perspektiven in der Modernen Kunst im Museum Bochum vom 21. September 2003 bis zum 04. Januar 2004] (2004). Bochum, 382 s.
Baigell, M. (2006) Jewish art in America: An introduction. Lanham: Rowman & Littlefield, 280 p.
Baigell, M. & Heyd, M., eds. (2001) Complex Identities: Jewish Consciousness and Modern Art, New Brunswick, NJ, Rutgers University Press, 301 p.
Braginskaya, N. (2016) Olga Freidenberg: а Creative Mind incarcerated , in: Women Classical Scholars: Unsealing the Fountain from the Renaissance to Jacqueline de Romilly, edit. R. Wyles, E. Hall. Oxford: Oxford University Press, pp. 286–312.
Troitskiy, S. & Troitskaya, A. (2020) Mikhail Frejdenberg: Ein Intellektueller jüdischer Herkunft in der Geschichte der russischen Literatur und Kultur, in: Schoor, Kerstin / Voloshchuk, Ievgeniia / Bigun, Borys (Hg.): Blondzhende Stern. Jüdische Schriftstellerinnen und Schriftsteller aus der Ukraine als Grenzgänger zwischen den Kulturen in Ost und West. Göttingen: Wallstein, Ss. 153–170.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
