Щодо онтологічного виміру художнього твору

Автор(и)

  • С. М. Шевцов Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2021.2(36).246771

Ключові слова:

художній твір, літературний твір, онтологія, модель, істина, математична теорія, аксіоматичний метод, персонаж, прості елементи, змінні, ім’я

Анотація

Традиція розглядала художній твір як відкриття вищої істини, між тим аналітична філософія позбавила літературу статусу істини взагалі, а через це й онтологічного виміру. Автор пропонує розглядати літературний твір як моделювання світу, що уподібнює його математичній теорії. Остання будується як співвіднесення простих елементів, у творі такими елементами виступають персонажі (або речі).
Математична теорія будується на чітко визначених аксіомах, так саме літературний твір, але його аксіоми не мають наявного виразу в межах твору і не завжди вбачаються інтуїтивно. Автор показує, що жодна математична теорія не відповідає означеним умовам, і самі математики відзначають, що у майбутньому вони ще більш втратять силу. Таким чином природа літературного твору і математичної теорії та сама.
Шляхом для знайдення онтологічного виміру є проблема істини. Аналіз показує, що в математиці справжнім критерієм істинності є визнання теорії через її дійсність. Для художнього твору таким критерієм є його сприймання. В обох випадках онтологічний виміром є свідомість читача.

Посилання

Burbaki, N. (1963) Arhitektura matematiki. Ocherki po istorii matematiki [The Architecture of Mathematics. Essays on the history of mathematics], per. I. G. Bashmakovoy pod red. K. A. Ryibnikova, Moskva, IL, 292 p.

Veyl, G. (1989) Matematicheskiy sposob myishleniya [The Mathematical Way of Thinking], in: Veyl, G. Matematicheskoe myishlenie, per. s angl. i nem. pod red. B. V. Biryukova i A. N. Parashina, Moskva, Nauka, pp. 6–24.

Zennhauzer, V. (2016) Platon i matematika [Plato and Mathematics], SPb., Izdatelstvo RHGA, 614 p.

Klayn, M. (1984) Matematika. Utrata opredelennosti [Mathematics. Loss of certainty], per. s angl. pod red., s predisl. i primech. I. M. Yagloma, Moskva, Mir, 434 p.

Propp, V. (2001) Morfologiya volshebnoy skazki [Morphology of a fairy tale], nauch. red., tekstol. kom. I. V. Peshkova, Moskva, Labirint, 192 p.

Eko, U. (2007) Rol chitatelya. Issledovaniya po semiotike teksta [The Role of the Reader. Studies in the semiotics of text], per. s angl. i ital. S. D. Serebryanogo, SPb., Simpozium, 502 p.

Eynshteyn, A. (1960) Suschnost teorii otnositelnosti [The essence of the theory of relativity], Moskva, Inostrannaya literatura, 160 p.

Yakobson, R. (1975) Lingvistika i poetika [Linguistics and Poetics], in: Strukturalizm: «za» i «protiv», Moskva, Progress, pp. 193–230.

Davies, B. (2005) Whither Mathematics?, in: Notices of the American Mathematical Society, vol. 52, № 11, рp. 1350–1356. Retrieved May 20, 2021 from https://www.ams.org/notices/200511/comm-davies.pdf.

Frege, G. (1892) Über Sinn und Bedeutung, in: Zeitschrift für Philosophie und philosophische Kritik, NF 100, Ss. 25–50.

Heyting, A. (1956) Intuitionism. An Introduction. Amsterdam, North-Holland Publishing Company, 132 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-25

Номер

№ 2(36) (2021)

Розділ

ОНТОЛОГІЧНІ ВИМІРИ В ЛІТЕРАТУРІ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).