ЛІНГВІСТИЧНА ІКОНОГРАФІЯ ТА МУЗИКА ЯК ОТІЛЕСНЕННЯ СМИСЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2021.2(36).246778Ключові слова:
музика, лінгвістична іконографія, емоції, дуалізм тіла та розуму, символічне, «семіотичне», «мати розум», «мати тіло», когнітивна цілісність, отілеснення смислуАнотація
Взаємодія філософії та літератури знаходить своє уточнення у співвідношенні літератури та музики. Будучи відмінними жанрами мистецтва, література та музика виявляють багато спільного тоді, коли ми їх розглядаємо у теоретичному контексті подолання традиційної дихотомії розуму та тіла. Феномен так званої лінгвістичної іконографії унаочнює рух літератури за межі субстанційного розколу людини на розум та тіло. Музика також уникає цієї дихотомії, спростовуючи відмінність між суб’єктом та формою. Тоді форма не символізує або щось виражає, а являє собою музичний сенс. В обох випадках література та музика продукують отілеснені смисли, тобто такі, що лежать у самій реальності. Семантична бідність та фіксація на реальному лінгвістичної іконографії та музики уможливлюють процес отілеснення смислів. Сприйняття останніх передбачає задіяння не лише ментальних, але й тілесних здатностей людини у їх когнітивній цілісності.
Посилання
Snayder, T. (2020) Shlyakh do nesvobody: Rosiya, Yevropa, Ameryka [The path to freedom: Russia, Europe, America], perekl. z anhl. H. Herasym, Lviv, Choven, 391 p.
Ukrayinskyy Frazeolohichnyy Slovnyk. Z leksykohrafichnoyi systemy «Slovnyky Ukrayiny» [Ukrainian Phraseological Dictionary. From the lexicographic system “Dictionaries of Ukraine”] URL: http://getword.ru/ukr/slovari.php?word=%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC&table=uk_fraz
Deleuse, G. and Guattari, F. (1994) What Is Philosophy?, transl. by Hugh Tomlinson and Graham Burchell, Columbia University Press, New York, 253 p.
Hacker, P. M. S. (2014) An Intellectual Entertainment: A Dialogue on Mind and Body, in: Philosophy, vol. 89, № 350, October 2014, р. 511–535.
Hacker, P. M. S., Bennett (2003) Philosophical Foundations of Neuroscience. Blackwell, Oxford, and Malden, Mass., 480 p.
Hanslick, E. (1986) On the Musical Beautiful, transl. by G. Payzant, Hackett Publishing Company, 127 p.
Kania, A. (2013) Definition in The Routlegde Companion to Philosophy and Music. Ed. by Theodore Gracyk and Andrew Kania, London, Routlegde, 2013, p. 3–13.
Kristeva, J. (1984) Revolution in Poetic Language. New York, Columbia University Pres, 271 p.
Langer, S. (1942) Philosophy in a New Key: A Study in the Symbolism of Reason, Rite, and Art, Harvard University Press, 334 p.
Segel, H. (1998) Body Ascendant: Modernism and the Physical Imperative. Baltimore, The Johns Hopkins University Press, 282 p.
Wescott, W. R. (1971) Linguistic Iconism in Language, vol. 47, № 2 (Jun 1971), pp. 416–428.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
