ПРЕОБРАЖЕННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ ЧЕРЕЗ ОСОБИСТИЙ ДОСВІД ПЕРЕЖИВАННЯ «МИТІ» (OJEBLIKKET-AUGENBLICK)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.1(37).281816Ключові слова:
exaíphnes, rhope, оjeblikket, Augenblick, в blink of an eye, на млі ока, час, вічність, страх-жах, Сковорода, К’єркегор, ГайдеггерАнотація
Exaíphnes (Платон), rhope (Біблія), moment (латинські автори), ojeblikket (К’єркегор), Аugenblick (Гайдеггер) як (англійськи переклади) “in the blink of an eye“, “moment of vision“, “glance of an eye“, “instance“, “suddenness“, “decisive moment“, чи українською ‘за миг ока’, ‘на-млі- ока’, ‘за миг ока’, ‘моментально’, або російською ‘в мгновение ока’ тощо – все це є поняттєвими формами одного концепта «мить», котрий виражає перехід речей чи явищ від одного стану до іншого через випадіння з часовості. Мить є атемпоральною за визначенням, тому що якби вона мала часові виміри, то перехід від одного стану до іншого мав би призводити до такої ситуації, коли річ поєднувала б у собі обидва стани, минулий і майбутній. Наприклад, річ, що почала рухатись, мала одночасно і рухатись, і перебувати у спокої. Теж саме стосується й переходу від нашого земного світу до світу божественного або від грішної людини до людини праведної. На відміну від усіх теоретичних дослідників «миті» Григорій Сковорода був єдиним, хто реально пережив цю «мить» (Ojeblikket, Augenblick) як чудо переходу від занепалої темпоральності до сяючої божественної вічності, що відбулося у 1770 році у саду Троїцької обителі під слобожанською Охтиркою з попереднім отриманням дару ясновидіння, що знайшло прояв у приголомшливому прозрінні (Augenblick у Гайдеггера має й таке значення) та тілесному і духовному преображенні.
Посилання
Kyrylyuk, O. S. (2022à) Hryhorii Skovoroda pro stratehiiyi zhyttia u “chetvertomu sviti” [Hryhoriy Skovoroda: How to escape from the “fourth world” of bad people], in: Filosofska ta khudozhno-literaturna tvorchist H. S. Skovorody u konteksti problem suchasnoho liudskoho buttia : Materialy Vseukrainskoi naukovo-teoretychnoi konferentsiiyi (Drohobych, 2021) / Red. kol.: V. S. Vozniak (hol. red.), T. D. Sukhodub, M. S. Halushchak. Drohobych: Red.-vyd. viddil DDPU imeni Ivana Franka, pp. 21–41.
Kyrylyuk, O. S. (2022á) “Odne” Platona ta “Nachalo” Hryhoriia Skovorody [“The One” by Plato and “The Beginning” by Hrygory Skovoroda], in: II Vernykovski chytannia (2022) : Materialy naukovykh chytan by pamiati Marata Vernykova / vidp. red. V. L. Levchenko; ONU im. I. Mechnykova; Odeska humanitarna tradytsiia; TsHO NAN Ukrainy, Odesa, pp. 32–40.
Kovalinskij, M. (2011) Zhizn Grigoriya Skovorody [Life of Grigory Skovoroda], in: Grigorij Skovoroda. Povna akademichna zbirka tvoriv; za red. prof. L. Ushkalova; Nats. akad. nauk Ukrayiny. In-tut lit-ri im. T. G. Shevchenka, Intut filosofii im. G. S. Skovorody ta in. Kharkiv–Edmonton Toronto, Majdan; Vydavnytsvo Kanadijskogo Institutu Ukrayinskikh Studij, pp. 1363–1386.
Kerkegor, S. (2010) Ponyatie strakha [Begrebet Angest], in: Kerkegor, S. Strakh i trepet / Per. s dat. Moskva, Kulturnaya revolyutsiya, 2010, pp. 123–286.
Skovoroda, G. S. (2011) Obnovlenie Myra [Renewal the Human World], in: Skovoroda G. S. Povna akademichna zbirka tvoriv..., p. 850.
Florovskij, G. V. (1930) Spor o nemeckom idealizme [Debate over German idealism], in: Put, I. 25, pp. 51–81.
Backhouse, S. (2011) Kierkegaard’s critique of Christian nationalism. Oxford: Oxford University Press, 272 p. Available at: https://oxford.universitypressscholarship.com/view/10.1093/acprof:oso/9780199604722.001.0001/acprof-9780199604722 (Accessed: 04 March 2022).
Dupré, L. (1984) Of Time and Eternity in Kierkegaard’s Concept of Anxiety, in: Faith and Philosophy: Journal of the Society of Christian Philosophers. Vol. 1. I. 2, pp. 160–176. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/216987066.pdf (Accessed: 04 March 2022).
Geter, K. D. (2016) Missed Appropriations: Uncovering Heidegger’s Debt to Kierkegaard in Being and Time. Electronic Theses and Dissertations, 213 p. Available at: https://digitalcommons.du.edu/etd/1195 (Accessed: 04 March 2022).
Hemati, C. L. (2009) The Concept of Eternity in Kierkegaard’s Philosophical Anthropology. A Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy. Baylor University, Waco, TX, 249 p.
Käufer, S. (2021) Everydayness, Alltäglichkeit, in: Wrathall M. (Ed.), The Cambridge Heidegger Lexicon. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 293–296. Available at: https://www.cambridge.org/core/books/abs/cambridge-heidegger-lexicon/everydayness-alltaglichkeit/49FCEF71271A035186CF0401EA8BC764 (Accessed: 04 March 2022).
Kierkegaard, S. (1895) Ojeblikket, I. 1–9. C. A. Reitzels. Kjobenhavn: Beitzelske Forlag, 200 p. Available at: https://archive.org/stream/ieblikketno00kiergoog/ieblikketno00kiergoog_djvu.txt (Accessed: 04 March 2022).
Kierkegaard, S. (1980) The Concept of Anxiety: A Simple Psychologically Orienting Deliberation on the Dogmatic Issue of Hereditary Sin. Ed. by Reidar Thomte and Albert Anderson. Princeton, NJ: Princeton University Press, 273 p. Available at: https://www.jstor.org/stable/j.ctt24hrfg (Accessed: 04 March 2022).
Ojeblikket (2022) in: Den Store Danske. Available at: https://denstoredanske.lex.dk/%C3%B8jeblikket (Accessed: 04 March 2022).
Polt, R. (2022) Moment (Augenblick), in: M. Wrathall (Ed.), The Cambridge Heidegger Lexicon. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 497–499. Available at: https://www.cambridge.org/core/books/abs/cambridge-heidegger-lexicon/moment augenblick/8D244949429C9A7079DD780FF31F7FFB (Accessed: 04 March 2022).
Ward, K. (2001) In the «Blink of an Eye». An Investigation into the Concept of the ‘Decisive Moment’ (Augenblick) as Found in Nineteenth and Twentieth Century Western Philosophy. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy of Murdoch University, 424 p. Available at: https://researchrepository.murdoch.edu.au/id/eprint/391/1/01Front.pdf (Accessed: 04 March 2022).
Wrathall, M. A. (2015) Trivial Tasks that Consume a Lifetime: Kierkegaard on Immortality and Becoming Subjective, in: Ethics, No. 19, pp. 419–441. Available at: https://escholarship.org/content/qt5f34955q/qt5f34955q.pdf (Accessed: 04 March 2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
