ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ПРО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

  • Юлія Грибкова Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Україна
  • Марія Кашуба Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.1(37).281817

Ключові слова:

Сковорода, Просвітництво, наукові знання, освіта, самопізнання, споріднена праця, вдосконалення людини й суспільства

Анотація

Проаналізовані думки Г. Сковороди про шляхи вдосконалення людини й суспільства. Український філософ подібно до діячів епохи Просвітництва вважав тогочасну людину й створене нею суспільство недосконалими, але обрав для їх вдосконалення власний шлях. Він не заохочував освіту й наукові знання, а закликав кожного до самопізнання, розкриття в собі справжньої божественної природи, яка схиляє до вибору певного заняття. Тільки вибране таким чином заняття здатне зробити людину справжньою, досконалою, яка створить досконале суспільство. Не матеріальні блага, не світські знання, а вдоволення обраним шляхом вважав Сковорода мірилом досконалості людини і суспільства.

Посилання

Skovoroda, H. (2010) Povna akademichna zbirka tvoriv [Complete academic collection of works]. Za redaktsiieiu prof. Leonida Ushkalova. Kharkiv : Maidan, 1398 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-28

Номер

№ 1(37) (2022): Сковородіана: мандри філософування – 1

Розділ

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ЯК СУЧАСНИЙ ФІЛОСОФ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).