МЕТОДОЛОГІЧНІ НОТАТКИ ДО МЕТАФІЛОСОФІЇ ЯК ФІЛОСОФСЬКОЇ ДИСЦИПЛІНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.2(38).283059Ключові слова:
Г. Сковорода, метафілософія, виміри детермінації, філософське життя, редукція, антиредукціяАнотація
Стаття присвячена поясненню предмета метафiлософiї як філософської дисципліни. Сформульовані її основні теми та проблеми, уточнюються взаємовідносини з іншими філософськими дисциплінами та галузями досліджень. Автор пропонує деякі методологічні принципи, що мають значення у розгляді такої важливої проблеми метафiлософiї, як проблема зв’язку філософського вчення та життя мислителя, що його створив. Ця проблема розглядається на прикладі вчення Г. Сковороди. В роботі виділені певні типи (виміри) детермінації генези філософської думки, а також проведена класифікація окремих ситуацій, пов’язаних з різними ступенями релевантності проблеми «філософське вчення та життя філософа».
Посилання
Kovalinskii, M. (1972) Zhizn Grigorija Skovorody [Life of Grigorii Skovoroda] in: Skovoroda, G. Povne zibrannia tvoriv u dvoh tomah, Kyiv, Naukova dumka, pp. 439–476.
Mahnovec, L. (1972) Grigorіi Skovoroda [Grigorii Skovoroda], Kyiv, Naukova dumka.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).