ЛОГІКА, ГУМОРНИЙ ПРОЦЕС, ОЧІКУВАННЯ ТА СКРИПТИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2023.1(39).306543Ключові слова:
гумор, евристика, жарт, логіка, очікування, скриптАнотація
Дослідження фокусується на таких аспектах гуморного процесу, як скрипт і очікування, щоб по-новому вивчити логіку як процес. У дослідженні зроблено кілька припущень. Якщо розглядати логіку в поняттях теорії фреймів, то виявляється, що логіка працює зі скриптами, тобто з певним типом структури свідомості (або когнітивного апарату людини), який виконує особливі завдання під час оброблення природної мови, а саме опис знайомих ситуацій як стереотипних змін подій і, таким чином, функцію набору очікувань щодо того, що має статися далі в сприйнятій ситуації. Демонстративні міркування типу строгого дедуктивного виведення ґрунтуються на тому, що очікування гарантовано виправдовуються; а правдоподібні міркування ґрунтуються на тому, що немає гарантії, що очікування, закладені в засновках, виправдаються (те ж саме стосується і евристичних міркувань). Логіка (та, мабуть, евристика), розглянута крізь призму сценаріїв (і фреймів), вивчає можливості автоматизації певних когнітивних дій людини шляхом усунення вторинних ментальних подій для створення контрольованих ситуацій. Гуморний процес можна розглядати як свідоме порушення логіки в деяких контекстах, а так звані «логічні механізми» гуморного процесу можна розглядати як специфічні механізми порушення логіки.
Посилання
Raikhert, K. (2020) Logicheskij mehanizm “obnaruzhenie nesootvetstviya – razreshenie nesootvetstviya” v shutke, zagadke i paradokse [The logical mechanism “The detection of incongruence – the resolution of incongruence” in joke, riddle and paradox], in: Δοξα (Doxa), iss. 34. Smikh yak intelektualna rozvidka: semantyka ta hermenevtyka smishnoho-2 [Laughter as Intellectual Exploration: Semantics and Hermeneutics of the Funny-2]. Odesa, Akvatoriia, pp. 78–86. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.2(34).218091
Raikhert, K. V. (2021) Shchodo lohichnoho mekhanizmu “vyiavlennia nevidpovidnosti – rozviazannia nevidpovidnosti” [On the logical mechanism of “The detection of incongruence – the resolution of incongruence”], in: Liudyna yak tsilisnist: sotsialno-humanitarnyi ta pryrodnycho-naukovyi poliloh : zbirnyk materialiv IV Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (20 travnia 2021 r., Odesa) [Human as Integrity: Social, Humanitarian and Natural Science Polylogue: Proceedings of the 4th International Scientific Conference (May 20, 2021, Odesa)] / ed. V. B. Khanzhy. Odesa, pp. 33–37.
Auble, P. et al. (1979) Effort toward comprehension: Elaboration or aha!?, in: Memory & Cognition, No. 7(6), pp. 426–434. https://doi.org/10.3758/bf03198259
Attardo, S. (ed.) (2014) Encyclopedia of Humor Studies, London; Los Angeles, Sage Publications, 930 p.
Attardo, S. & V. Raskin (1991) Script theory revis(it)ed: Joke similarity and joke representation model, in: Humor: International Journal of Humor Research, No. 4(3–4), pp. 293–347. https://doi.org/10.1515/humr.1991.4.3-4.293
Audi, R. (1988) On Some Limits and Resources of Common-Sense Psychology, in: Theory and decision: Essays in honor of Werner Leinfellner. Dordrecht: D. Reidel, pp. 3–28.
Chang, Ch.-Y et al. (2023) Verification of the Four-Stage Model of Humor Processing: Evidence from an fMRI Study by Three-Element Verbal Jokes, in: Brain Sciences, Vol. 13, no. 417. https://doi.org/10.3390/brainsci13030417
Chapman, A. J. (ed). (1977) It’s A Funny Thing, Humor. Oxford, Pergamon Press, 507 p.
Danek, A. H. at al. (2013) Aha! experiences leave a mark: facilitated recall of insight solutions, in: Psychological Research, No. 77(5), pp. 659–69. https://doi.org/10.1007/s00426-012-0454-8
Inhetveen, R. (1984) Heuristic and Analogies in the Technical Sciences, in: Methodology and Science, No. 3, pp. 28–37.
Lehnert, W. G. (1980) The Role of Scripts in Understanding, in: Frame Conceptions and Text Understanding / ed. D. Metzing. Berlin; New York, Walter de Gruyter, pp. 79–95.
Moran, J. M. et al. (2003) Neural Correlates of humor detection and appreciation, in: NeuroImage, No. 21(3), pp. 1055–1060. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2003.10.017
Oring, E. (2003) Engaging Humor. University of Illinois Press, 208 p.
Oring, E. (1992) Jokes and Their Relations. University Press of Kentucky, 192 p.
Suls, J. M. (1972) A Two-Stage Model for the Appreciation of Jokes and Cartoons: An Information-Processing Analysis, in: The Psychology of Humor: Theoretical Perspectives and Empirical Issues / ed. J. H. Goldstein and P. E. McGhee. New York; London, Academic Press, pp. 81–100.
Samson, A. et al. (2008) Cognitive Humor Processing: Different logical mechanisms in nonverbal cartoons – an fMRI study, in: Journal of Social Neuroscience, No. 3(2), pp. 125–140. https://doi.org/10.1080/17470910701745858
Schank, R. C. (1990) Tell me a story: A new look at real and artificial Memory. New York, Charles Scribner's Sons; Toronto, Collier Macmillan; New York, Maxwell Macmillan International, 253 p.
Wu, X. et al. (2020) From “Aha!” to “Haha!” Using Humor to Cope with Negative Stimuli, in: Cerebral Cortex, 00, pp. 1–13. https://doi.org/10.1093/cercor/bhaa357
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
