СМІХОВА СИТУАЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2023.1(39).306545Ключові слова:
сміх, гумор, семіотикаАнотація
Сміх завжди обумовлений, викликається зовнішнім впливом, постає як емоційна реакція на щось. Сміх передбачає об'єкт для сміху – смішне. Для виникнення сміху потрібна сміхова ситуація, коли це «щось» може стати смішним. Існує багато умов, які визначають, де, коли і як може виникнути сміхова ситуація. Як правило, вона виникає в результаті порушення усталених правил сигніфікації, розбіжності смислів, зіткненні сенсу з нісенітницею тощо. Без сміхової ситуації сміх стає, скоріше, ознакою (симптомом).
Сміхова ситуація сама по собі ще не викликає сміх, а є лише передумовою, умовою, можливістю сміху. Не кожна ситуація може перерости в сміх. Для того, щоб сміхова ситуація реалізувалася, вона має бути осмислена, відповідним чином інтерпретована. Сміхова ситуація реалізується лише при наявності розуміння – те, що не зрозуміле, те й не смішне. Смішне стає таким в результаті інтерпретації, якщо воно трактується як смішне. Це залежить від того, який сенс буде йому приписаний. Сміхова ситуація – це суб'єктивно-об'єктивна ситуація. Одне й теж саме повідомлення може генерувати різні значення для різних адресатів. Будь-яка ситуація припускає різні, абсолютно відмінні інтерпретації. Реалізація сміхової ситуації, сміх як такий залежить від інтерпретатора і результату інтерпретації.
Посилання
Gorny, E. (1996) Chto takoe semiotika? [What is semiotics?], in: Raduga. Tallin, pp. 168–175. Retrieved April 1, 2023, from http://www.netslova.ru/gorny/selected/semiotics_r.html
Dombrovskaia, Y. S. (2014) Yumor v kontekste razvytyia [Humor in the context of development]. T/O “NEFORMAT” Yzdat-vo Accent Graphics Communications, Montreal.
Komar, A. V. (2002) Funkczionalnye osobennosti smekha v semiotike i filosofii psikhologii [Functional features of laughter in semiotics and philosophy of psychology], in: Δόξα / Doksa. Zb. nauk. prats z filosofii ta filolohii, 2, рр. 28–31.
Mykhailiuk, A., & Vershyna, V. (2019). Smikh i kultura (semiotychnyi aspekt) [Laughter and culture (semiotic aspect)], in: Δόξα / Doksa. Zb. nauk. prats z filosofii ta filolohii, 1(31), pp. 72–81. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.1(31).186354
Mykhailiuk, А.V. (2016) Semyotycheskye aspektу smekha (Statia 2) [Semiotic aspects of laughter (Article 2)], in: Δόξα / Doksa. Zb. nauk. prats z filosofii ta filolohii, 1(25), pp. 35–43.
Mykhailyuk, A., & Vershyna, V. (2020). Smekh y myf (nekotorуe osobennosty vzaymootnoshenyi) [Laughter and myth (some features of relationships)], in Δόξα / Doksa. Zb. nauk. prats z filosofii ta filolohii, 2(34), pp. 20–32. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2020.2(34).218079
Okorokov, V. B. (2004) Smekh y metafora (lohyka transliatsyy smyslov) [Laughter and metaphor (the logic of meaning translation)], in: Δόξα / Doksa. Zb. nauk. prats z filosofii ta filolohii, 5, pp. 64–70.
Okorokov, V. B. (2005) “Edyp” y prostranstvo smyslov (smekh kak smyslovaia hranytsa obektyvatsyy) [“Oedipus” and the space of meanings (laughter as a semantic boundary of objectification)], in: Δόξα / Doksa. Zb. nauk. prats z filosofii ta filolohii, 7, pp. 31–41.
Borodenko, M., & Petrovsky, V. (2021) The semiology of humour: developing the “counter-sign” model, in: The European Journal of Humour Research. Vol. 9(2), pp. 7–25. https://doi.org/10.7592/EJHR2021.9.2.553
Chandler, D. (1998) Semiotics for Beginners. Retrieved April 22, 2023, from https://www.academia.edu/8055851/Semiotics_for_Beginners_by_Daniel_Chandler_Semiotics_for_Beginners
Comte-Sponville, А. (2001) Dictionnaire philosophique (PERSPECTIVES CRITIQUES). PUF, 656 p.
Deely, J. (2009) Basics of Semiotics. Fifth edition. Tartu: Tartu University Press, 350 р.
Eco, U. (1972) Towards a Semiotic Inquiry into the Television Message, in: Working Papers in Cultural Studies. Vol. 2, рp. 103–121.
Eco, U. (1979) A theory of semiotics. Bloomington: Indiana University Press.
Gervais, M., & Wilson D.S. (2005) The evolution and functions of laughter and humor: A synthetic approach, in: The Quarterly Review of Biology. Vol. 80. No. 4. pp. 395–430. https://doi.org/10.1086/498281
Milner, G. B. (1972) Homo Ridens. Towards a Semiotic Theory of Humour and Laughter, in: Semiotica. Vol. 5(1), pp. 1–30. https://doi.org/10.1515/semi.1972.5.1.1
Mykhailyuk, A., & Vershyna, V. (2021) Laughter as a Semiotic Problem, in: Anthropological Measurements of Philosophical Research. No. 20, pp. 5–15.
Stewart, J. (1995) Language as articulate contact: toward a post-semiotic philosophy of communication. State University of New York Press.
Wittgenstein, L. (1980) Philosophical remarks / Ed. by R. Rhees. Trans. by R. Hargreaves and R. White. BASIL BLACKWELL – OXFORD, р. 14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
