СУЧАСНИЙ МУЗЕЙ ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОСТІР: КОНЦЕПЦІЯ РАДИКАЛЬНОЇ МУЗЕОЛОГІЇ КЛЕР БІШОП
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2023.2(40).307201Ключові слова:
радикальна музеологія, Клер Бішоп, музей, музей сучасного мистецтва, сучасність, імерсивні технології, Вальтер БеньямінАнотація
Стаття присвячена вивченню динамічних змін у сучасної музеології щодо основних функцій, структури, комунікаційних аспектів, концептуального та змістовного наповнення сучасних музеїв. Автори особливу увагу звертають на концепцію радикальної музеології сучасної британсько-американської мистецтвознавиці та культурологині Клер Бішоп. Вона виокремлює три існуючі моделі музеїв, остання з яких і є радикальною моделлю. Радикальна модель відрізняється від двох інших інтерпретацією та використанням терміну «сучасність». Сучасне вказує не тільки на стиль або період, скільки на ствердження теперішнього моменту. В музейної практики принциповим є протиставлення термінів «modern art» і «contemporary art». Останнє на відміну від концепту «modern art» стверджувало значущість актуального моменту. У статті приділено значну увагу застосуванню імерсивних технологій у сучасній музейній роботі; розглядаються різні нові музейні практики, де присутні риси радикального ставлення до формування сучасних експозицій. Демонструється суттєва близькість концептів «колекціонер» у філософії культури Вальтера Беньяміна та «куратор» в теорії радикальної музеології Клер Бішоп.
Посилання
Beniamin, V. (2002) Pro poniattia istorii [On the concept of history], in: Beniamin, V. Vybrane / per. z nim. Rybachuk Yu., Lozynska N., Lviv, Litopys, pp. 39–52. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Benjamin_Walter/Vybrane_zbirka/
Levchenko, V. (2008) Filosofiia abo literatura: osoblyvosti antropolohichnoho proektu Valtera Beniamina [Philosophy or literature: peculiarities of Walter Benjamin's anthropological project], in: Δόξα / Doksa: Zbirnyk naukovykh prats z filosofii ta filolohii, Odesa, Iss. 12. Nimetska tradytsiia v filosofii, humanitarystytsi ta kulturi, pp. 255–265.
Levchenko, V. (2022) Muzeinist u systemy pochuttiv kulturnoi pamiati [Museumism in the system of feelings of cultural memory], in: Δόξα / Doksa: Zbirnyk naukovykh prats z filosofii ta filolohii, Odesa, Iss. 1(37). Skovorodiana: mandry filosofuvannia–1, pp. 138–144.
Levchenko, V., Kovalova, N. (2022) Muzei i viina. Notatky pro doliu kulturnoi spadshchyny [Museum and war. Notes on the fate of cultural heritage], in: Δόξα / Doksa: Zbirnyk naukovykh prats z filosofii ta filolohii, Odesa, Iss. 2(38). Skovorodiana: mandry filosofuvannia–2, pp. 97–103.
Ransier, Zh. (2013) Uchytel-neznaiko. Piat urokiv iz rozkripachennia rozumu [The ignorant teacher. Five lessons on freeing the mind] / per. z fr. A. Riepa. Kyiv, Nika-Tsentr, 168 p.
Bishop, C. (2023) Artificial Hells. Participatory Art and the Politics of Spectatorship, New York, Verso Books, 400 p. URL: https://www.google.com.ua/books/edition/Artificial_Hells/rpZpEAAAQBAJ?hl=ru&gbpv=0
Bishop, C. (2017) Radical Museology or, What’s “contemporary” in Museums of Contemporary Art?, New York, Koenig Books, 79 p. URL: https://www.google.com.ua/books/edition/Radical_Museology/q7F_nJ05JU8C?hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjCmZuH8siGAxUuQfEDHY00B3oQiqUDegQIDxAC
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).